Б49778 84(4Укр)6 Є-97Єщенко М. Бібліотекарки не виходять заміж : пригодн. повість / М. Ю. Єщенко; худ. Є. П. Плужник. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2017. –  120 с.

Марина Єщенко – кандидат філологічних наук, талановита  письменниця та поетеса, критик та публіцист, лауреат премій імені В. Коваля, імені О. Гончара, видавництва «Смолоскип», дипломант загальнонаціонального конкурсу «Троянди й виноград». За професією –  бібліотекарка читального залу періодики в Науковій бібліотеці імені М. Максимовича.

«Нова книга молодої, але вже знаної авторки Марини Єщенко знаменна у кількох моментах: по-перше, письменниця звернулась до жанру повісті (попередні збірки – новелістичні),  по-друге, – до ексклюзивної в українській прозі теми життя-буття бібліотеки. Вже в анотації до цього тексту згадано про «величезні зали-склепи», суворих бібліотекарок, про те, що «змінюються епохи, цивілізація по спіралі рухається за визначеною траєкторією, і тільки в бібліотеці нічого століттями не змінюється». Отож, здавалося б, чим може зацікавити установа, життя якої розмірене, плавне, десятиліттями устатковане, а кадровий склад переважно жіночий? Проте вже в згаданій анотації зазначено, що йтиметься не про погляд зразкового читача на бібліотеку, який приходить до неї за книгами, а про те, що за ширмою парадного входу, а там – молодий і хтивий директор, бібліотекарки-жінки зі своїми успіхами і комплексами, різним життєвим досвідом і внутрішнім кодексом моральності» - так характеризує повість Ніна Бернадська, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

  Б48048 84(4УКР)6  І-19

 Іваничук Р. Серед повені книг: записки бібліофіла: про книги і про себе. – Львів: Піраміда, 2016.- 160 с.

У цій книжці Роман Іваничук розповідає про свою бібліотеку як про дуже близьку і дуже рідну душу. Раритетні і звичайні видання його бібліотеки тісно переплелися з цікавими історіями про українських письменників та перекладачів старшої і молодшої ґенерацій, спонукали до творчості та роздумів, були тим духовним вогнищем, яке зігрівало його у скрутні хвилини життя. Тож Роман Іваничук з великою приємністю запрошує своїх читачів помандрувати його книгозбірнею.  Про свої домашні бібліотеки писали також Умберто Еко, Жан-Клод Кар'єр  у книзі "Не сподівайтеся позбутися книжок", де автори страшенно переймалися долею своїх бібліотек.

Б48101 84(4УКР)6 І-23  Іванцова М. Живі книги. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2013. –    286 с.

Господар кафе сподівався, що незвичайна акція «Живі книги» залучить відвідувачів, проте не очікував такого результату! Можливість відверто розповісти свою історію або послухати чужу сповідь зацікавила багатьох! Віктор, Женя і Амалія стали завсідниками кафе. У кожного з них є свої секрети... Такі різні люди є героями роману - письменниця з проблемами в особистому житті, яка шукає нові сюжети, сліпий чоловік, колишній військовий, молода дівчина на життєвому роздоріжжі... Але їхні шляхи перетнуться під час акції "Живі книги", що її проводить одна з київських кав`ярень-книгарень. Кожен охочий може розповісти історії зі свого життя, записавшись до відповідного каталогу Книгою, або стати Читачем і послухати чужі.

 А38758 84(4УКР)6 В48 

Винничук Ю. Танго смерті: роман . - Харків: Фоліо, 2013.- 215 с.

У творі йдеться про долю чотирьох  родин: української, німецької, польської і єврейської. Дія книжки відбувається у двох паралельних площинах: Львів тридцятих-сорокових років і Львів дев’яностих - двотисячних . Головний герой – науковець Ярош.

 Захоплюючий  сюжет, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танга смерті», яке виконували в’язні Янівського концтабору у Львові.

Ще один сюжет  роману - подорож героя львівською бібліотекою міжвоєнних часів. Книгозбірня виявилася цілим окремим світом, де двері в одне зі сховищ ведуть у залу нескінченних розмірів, якою треба мандрувати кілька днів. Бібліотека  живе своїм життям, стає небезпечною. «Ось навіть ці стелажі…навіть вони не зовсім тупі, як вам здається. І не такі вже й непорушні. Інколи вони мандрують. Міняються місцями. А зараз дослуховуються до наших слів. О, прошу дуже! – старий приклав вухо до сірої поверхні стелажа і прислухався. – Комусь може здатися, що це так шемраво шамкотить шашіль, а я вам скажу, що це не так. Це вони перешіптуються між собою своєю шурхотливою мовою» - розповідає  директор цієї бібліотеки.

   Б47724 84(4УКР)6 П14  

Палинський В. Бібліотекар: новели й оповідання. Л.: Апріорі, 2013. – С.21-35.

Віктор Іванович Палинський— сучасний український письменник, есеїст, літературний критик, публіцист, мистецький аналітик, культуролог.

У новелі «Бібліотекар» йдеться про бібліотекаря Богудара :  «називали його бібліотекар; власне – Бібліотекар». У свій час він очолював муніципальну бібліотеку. Книгозбірня – багата; налічувала понад сто тисяч томів, подекуди – й унікальних видань. Він знав цю книжкову колекцію, як свої п`ять пальців. І вправно допомагав книжникам, без зайвих копирсань в каталогах, знаходити потрібні томики. Сприймали цього колоритного книжника як доконче необхідну складову кам`янка-бузької заспокійливо – провінційної реальності» - оповідає нам автор книги.

  Герої інших оповідань і новел  Віктора Палинського також екстравагантні та несподівані.

Б47115 84(4УКР)6 С14  

Сайко О. Кав`ярня на розі. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2013. – 172 с.

Оксана Сайко «Кав` ярня на розі». Головна героїня, Лідка (дуже любить книжки),  готується до вступу на економічний і підпрацьовує в кав`ярні  кельнеркою. Їй пощастило познайомитись з колекціонером забутих книжок Арсеном  (працівник видавництва). І це змінило життя обох: хтось зумів повернути собі давно втрачений сенс життя, а хтось зрозумів, чому не варто втілювати чужих мрій. Головна героїня  твору каже: «Щотижня я відвідувала сільську бібліотеку, і це було справжньою подією. Я могла годинами блукати між стелажами та полицями! Обравши собі книжки, я поспішала додому, щоби знову зануритися у читання. Я читала захланно й швидко, кілька книжок одразу. Часто замість того, щоби готувати уроки, я читала, заховавши підручника під книжку». Колекціонер Арсен розповідає: «Бувало, завдяки брехні потрапивши у книгосховище якоїсь бібліотеки, де зберігали книги, які вже вилучили з користування, чи фонди, я швидко хапав усе, що привертало мою увагу, й засовував за пазуху…. Нерідко мені доводилося красти з бібліотек та читальних залів». Арсен збирається відкрити бібліотеку забутих книжок.

   .

   .

  

А44458-3 821.161.2 С48

    Слоньовська, Ольга Володимирівна. Медуза - Ґорґона [Текст] : роман / О. В. Слоньовська. - Київ : Укр. пріоритет, 2019. - 312 с.

О́льга Володи́мирівна Слоньо́вська  — українська поетеса, прозаїк, літературознавець, член Національної спілки письменників України, професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Роман "Медуза-Ґорґона" є частиною художнього тетраедра,  разом із романами  "Загублені в часі", "Інстинкт саранчі" та "Знехтувані Ноєм".

Головною героїнею цього роману  є письменниця,  тому читач отримує нагоду  відкрити  секрети літературної творчості, навіть зіставити і порівняти окремі колізії роману "Медуза-Ґорґона" з колізіями новел «Intermezzo» та «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського чи драми В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь».   Роман»Медуза-Горгона»  Ольги Слоньовської є взірцем сучасної інтелектуальної прози, тому спроможний викликати широке обговорення як читачами, так і літературознавцями, а водночас і усім, без винятку, принести естетичну насолоду від його прочитання.

А44382 821.161.2 Н65

    Нікуліна, Анастасія.  Сіль для моря, або Білий Кит [Текст] : роман- буря / А. Нікуліна. - Харків : Віват, 2019. - 224 с. (Державна програма 2019).

Нікуліна Анастасія Олегівна (нар. 23 вересня 1989, Львів) — українська письменниця, блоґерка, книжкова оглядачка, перекладачка. Авторка романів «Сіль для моря або Білий кит», «Зграя», «Завірюха», «Все буде добре», а також низки збірок. Бестселлером  Анастасії  Нікуліної став роман «Сіль для моря або Білий кит». Після виходу  одразу здобув популярність та отримав літературну премію імені Олеся Гончара в 2018 році. Книга розповідає про дивну дружбу жінки  прикутої до візка та дівчини-підлітка, котра має купу проблем у житті і неодноразово задумувалася про самогубство. Об’єднує цих двох людей любов до моря. Роман вчить читачів доброті, небайдужості, дозволяє зазирнути собі в душу і переоцінити свої вчинки.

Чотирнадцятирічна Ліза не знаходить спільної мови ані з батьками, ані з однокласниками. Здається, єдині, хто її розуміють, — це море і хлопець під загадковим ніком Білий Кит. А ще дивна Анна, яка вчить: «Головне не те, що зовні, і не ті, хто навколо. Головне, що в тебе всередині». Чи випадкова їхня зустріч? Чи зустрінуться Ліза і Білий Кит? І хто кого порятує, коли настане час відплати? Ця історія про довіру, зневіру і про любов.

А44432 821.161.2   Т33

    Тен, Елен. Сила пристрасті [Текст] : роман / Е. Тен. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2018. - 192 с.

Елен Тен – це молода письменниця Олена Тюпіна,  проживає у Новограді. Ще один її псевдонім  - Олена Волинська.

 Твори Олени публікували в журналах "Всесвіт", "Дніпро", White Phoenix, "ТекстOver" та у місцевій пресі. Її оповідання увійшли до збірок "Паралельні світи" (2013), "Рідний край у словах і барвах" (2016), "На кордоні любові" (2016), "Лаконічно" (2016), "Їде маршрутка" (2017), "Нова проза" (2017–2018), "Проза кольорів" (2017), "Дотик зачаєного жаху" (2017).

Жодні чари не змусять кохати, бо тільки щире серце здатне на це! Тася кохала Ігоря з часів дитинства і ладна на все, щоб бути разом з ним. Яким же ударом для неї стало його весілля з дівчиною Вітою! Богдан, що був фотографом на святкуванні, прагне заспокоїти її роз’ятрену душу. Але дівчина і далі живе думками про Ігоря. Коли його спіткали неприємності в бізнесі, Тася вирішила застосувати свій магічний дар, успадкований від бабці-чарівниці. Та не розрахувала свою силу: кривдник Ігоря загинув у ДТП. І чари обернулися проти дівчини… Якою буде розплата?

  А44135-1 821.161.2Є96

Єшкілєв, Володимир Львович. Фаренго [Текст] : роман у 3 кн. / В. Л. Єшкілєв. - Харків : Фоліо, 2019 - . - (Сучасна гостросюжетна проза).

Володимир Єшкілєв - український прозаїк, поет і есеїст. Член Асоціації українських письменників, Національної спілки письменників України. Живе і працює в Івано-Франківську. Володимиру Єшкілєву належать романи «Імператор повені» (2002), «Пафос» (2002), «Втеча майстра Пінзеля» (2007), «Богиня і консультант» (2008), «Побачити Алькор» (2010), «Тінь попередника» (2011), «Усі кути трикутника» (2012), «Розплідник богів» (2013), декілька збірок малої прози й філософської есеїстики. Твори письменника перекладалися польською, російською, чеською та сербо-хорватською мовами.

   Кн. 1 : Тінь попередника. - Харків : Фоліо, 2019. - 428 с. - (Державна програма 2019).

Трилогія «Фаренго» Володимира Єшкілєва – перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри. Чим далі просувається розслідування, тим ширші обрії заколоту відкриваються для детективів і вчених. Про це йдеться в першій книзі трилогії «Тінь попередника».

А44135-2 821.161.2   Є96 

Єшкілєв, Володимир Львович. Фаренго [Текст] : роман у 3 кн. / В. Л. Єшкілєв. - Харків : Фоліо, 2019 - . - (Сучасна гостросюжетна проза).

Кн. 2 : Гніздо . - Харків : Фоліо, 2019. - 410 с. - (Державна програма 2019)

У другій книзі епопеї «Фаренго» «Гніздо» гібридна гра могутніх сил переходить у відкриту війну. І перемога в ній криється не у простуватій солдатській стійкості і не в технічній перевазі. Для перемоги потрібно знайти гніздо, а доки воно не знайдене, наповзатиме темрява. І буде піднятий пил на мертвих планетах, і всі очевидності та розрахунки будуть піддані сумнівам, і в химерних місцях знайдуться не лише сліди невгасимої ненависті... А поки йдуть пошуки і руйнуються репутації, серед космічного металолому згасає кохання двох подружок і народжується політична інтрига.