А44155 821.162.1 Я28
Ягелло, Йоанна.
Молоко з медом
[Текст] : роман / Й. Ягелло; пер. з пол. Б. Антоняк. - Львів : Урбіно, 2019. -
456 с.
«Молоко з медом» – остання книжка з квадрології польської
письменниці Йоанни Яґелло про Лінку
Барську. Серія розповідає про життя пересічної польської гімназистки. Це
четверта й заключна книжка із "кавово-шоколадної" серії про Лінку. Попередні три: "Кава з
кардамоном" ,"Шоколад із чилі", "Тирамісу з полуницями".
У фінальній частині Лінка живе звичним життям: дописує у свій блог, завершує
навчання в ліцеї і готується вступати до вишу, фотографує й подорожує з коханим
Адріаном. Поки не дізнається, що вагітна, і з цією звісткою вона залишається
сам на сам: її коханому важливіше вивчати
живопис в Англії, аніж відповідати за
свої вчинки. До створення родини й виховання дитини він виявився просто
неготовим. Лінці доведеться давати собі раду з навчанням, доглядати малу Єву й одночасно готуватися до складання іспитів.
Паралельно з основним сюжетом розвивається лінія спогадів
Лінчиної мами – Єви Барської. Це спогади про особисте життя, про рідну доньку,
яка виховується в іншій сім`ї. Бар’єр між батьками й дітьми, який існує в
багатьох сім’ях, – ще одна сторона Лінчиної історії.
У цій книзі, як і у інших, автор піднімає важливі теми:
проблеми у спілкуванні молоді та дорослих, конфлікт між поколіннями, коли
дорослі хочуть для своїх нащадків "іншого життя" та знають, що для
них найкраще, перше кохання та зрада, рання вагітність. Книга цікава - сподобається і дорослим читачам і
підліткам.
А44248 821.161.2 М30
Марченко, Мія.
Місто Тіней
[Текст] : повість / М. Марченко. - Київ : Фонтан казок, 2019. - 360 с. : іл.
Дебютна повість Мії Марченко «Місто Тіней» — переможець
конкурсу «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» з
метою простимулювати українських письменників до створення книжок, у яких
ключовим є образ сучасної дитини. Також повість відзначена премією ім.. О.Є.Корнійчука і здобула
перемогу в конкурсі «Коронація слова» в номінації «Найкращий прозовий твір для
дітей середнього шкільного віку», нагородами «Найкраща підліткова книжка року»
одразу за кількома рейтингами, а також увійшла до короткого списку конкурсу
«Еспресо. Вибір читачів» від «Еспресо ТВ». А щойно книжка вийшла, як
«BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвали її дебютом року.
Сильна сторона цієї
повісті – емоції, вони передані дуже чисто. Дванадцятирічна Марта почувається
самотньою, їй здається, що довіритися вона може лише іграшковому ангелу, що
нагадує їй про маму, яка нещодавно померла. Тому вона завжди носить ангела з
собою. До однокласників, навпаки, ставиться з недовірою, та й у новій школі з
нею не поспішають дружити, бо вчителька розповіла, що в дівчинки померла мама.
Стосунки з батьком у Марти не складаються (принаймні, спочатку). Вона не
розуміє тата, не звикла до його любові, він їй чужий. Тато також не знає її інтересів та потреб, не розуміє її і не
вміє показувати свою любов.
Мія Марченко дала
своїм персонажам переважно іншомовні, екзотичні імена, а містам — суто умовні
назви, як-от Місто тіней, Королівство Золотих Веж тощо, певно, для того, щоб трохи відійти від реалізму в повісті, зробити її більш фантастичною, а образи —
узагальнити. Події відбуваються напередодні Різдва, а Різдво творить дива.
А44234
821.163.42 Є69
Єрґович, Мілєнко.
Батько [Текст] /
М. Єрґович; пер. з хорват. А. С. Любка. - Чернівці : Книги–-XXI , 2019. - 192
с.
Міленко Єргович, сучасний боснійсько-
хорватський письменник,
народився 28 травня 1966 у Сараєво. Навчався на факультеті філософії та
соціології Сараєвського університету. Під час війни в 1993 переїздить до
сусідньої Хорватії у місто Загреб. Єргович працював журналістом, публікувався в
боснійських, хорватських, сербських газетах. У 1988 році публікується збірка
поезій "Opservatorija Varšava". А в 1994 книга "Sarajevski
Marlboro" приносить світове визнання. Автор багатьох віршів, новел,
романів, повістей, п'єс, есе, які перекладені на більше 20 європейських мов.
Роман «Батько» написаний
2010 року. Виданий того ж року в белградському видавництві «Ренде». 2018 року
вийшов українською у чернівецькому «Видавництві 21» у перекладі Андрія Любки.
В основі твору — події із приватного життя письменника, який
знав свого батька, але виростав без нього. Це, як розповів перекладач Андрій Любка, «історія любові й образи за те, що його і
його матір покинули, розповідь про дитячі мрії і дорослі спроби налагодити
стосунки тата і сина, навчитися, якщо не любити, то бодай поважати одне
одного».
На тлі цієї автобіографії Єргович змальовує життя в соціалістичній
Югославії, своє рідне Сараєво і той шлях, який привів Боснію до війни. Таким
чином, крізь зображену в романі історію стосунків батька і сина розкривається
специфіка складної і суперечливої епохи Югославії, а також війни на Балканах.
А44127 821.161.2 Г84
Гримич, Марина
Віллівна.
Клавка [Текст] :
роман / М. В. Гримич. - Київ : Нора-друк, 2019. - 336 с.
Дія роману Марини Гримич «КЛАВКА» відбувається у Спілці
письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році,
коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української
літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало
хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських
літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного,
користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої
етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в
ганьбі і досмертних докорах сумління.
Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про
письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить
одноманітному самотньому житті відбуваються кардинальні зміни: вона
опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК
КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна
квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.
