Б49981 821.161.2(477)  З-38

    Захарченко, Олена.

    Третя кабінка - Лос-Анжелес [Текст] : роман / О. Захарченко. - Київ : Нора-друк, 2018. - 240 с.

Досліджуючи архівні справи своїх рідних письменниця Олена Захарченко була настільки вражена, що написала художню книгу про долі представників її роду. Вона охоплює період від 20-х років ХХ століття і до сьогодення.

Почалося все з альбому малюнків. Героїня цієї книжки знала, що альбом, мальований загиблим у тюрмах НКВС бабусиним братом, безслідно зник. Коли він раптом потрапляє їй до рук, за дивних обставин, виникає багато питань. Хто зберігав його досі? Хто ці люди, що намальовані в альбомі? Кожна відповідь ставить нові запитання і відкриває нові таємниці.

Розкуркулення 20-х років, розстріли і арешти «ворогів народу» в 1934-39, українсько-польська різанина 1943, прихід «совітів» на Західну Україну, війна, табори військовополонених, втеча слідом за німцями на Захід, переслідування КГБ в 70-х роках, еміграція — це історія членів однієї української родини на тлі історії України ХХ століття.

Б49351 821.161.2  К38

    Кідрук, Максим.

    Не озирайся і мовчи [Текст] : роман / М. Кідрук. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 512 с.

«Не озирайся і мовчи» — містичний роман з елементами жахів і техно українського письменника Макса Кідрука. Твір порушує проблему спілкування між батьками та дітьми, дитячої жорстокості та підліткового бажання втечі від реальності. За словами автора, за стилістикою роман є логічним продовженням традиції закладеної в попередніх його творах «Жорстоке небо» та «Зазирни у мої сни».

Життя сім’ї Грозанів раптово змінюється. Вони переїжджають до нового будинку, і чотирнадцятирічний Марк змушений піти до нової школи. Хлопець начитаний, розумний, але дуже сором’язливий — ідеальний об’єкт для цькування. Щодень більше замикаючись в собі, він мріє про світ, де немає знущань і безпричинної жорстокості. Одного дня Марк знайомиться із Сонею, дівчиною з паралельного класу, яка розповідає йому про існування такого світу і про можливість туди потрапити… просто скориставшись ліфтом у їхньому будинку. Хлопець не розуміє, навіщо Соня вигадує нісенітниці, які легко спростувати, але зрештою вирушає за нею. Він не підозрює, що звичайна мандрівка на десятий поверх загрожує чимось набагато гіршим за руйнування уявлень про реальний світ.

А43328 84(4УКР)6  Б93

    Бутченко, Максим Анатольевич.

   Куркуль [Текст] : роман / М. А. Бутченко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 256 с.

 Максим Бутченко колись працював на шахті Донбасу. Сьогодні він один з авторів молодого журналу «Новое время», уже видав книжки «Три години без війни» та «Художник війни». Остання перекладена чеською та англійською.

Трагічний 1930 рік, Україна, Харківщина. Історію однієї сім’ї написано на основі реальних подій. Родина Шевченків переживає буремні часи. Федот не хоче мовчки коритися новій владі, а його брат Петро — підлабузник, плазує перед совєтами й потай домагається Федотової дружини Сашки.

Особисте накладається на суспільне. Червоноармійці швидко потопили в крові невеличке повстання селян проти колективізації. У Шевченків знайшли приховані запаси, хитро випитавши про них у дитини. Сім’ю в нелюдських умовах етапують на заслання в Карелію. Саме там розкриється вся правда про Петра і відбудеться останній бій двох рідних братів.

 

Б49974 821.161.2(477)  К59

    Кокотюха, Андрій Анатолійович.

    Темні таємниці [Текст] : роман / А. А. Кокотюха. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2018. - 288 с.

Піщане – селище з поганою славою. А все тому, що в його околицях вже давно зникають люди, і найчастіше – молоді. Одного разу поліція знаходить там само тіло 26-річного Євгена. Це шокує Ольгу, адже Євген був хлопцем її доньки Яни, з ним вона втекла з дому. Ольга відчуває, що донька в небезпеці, та поліція не квапиться шукати дівчину. Тому Ольга звертається до колишнього правоохоронця Вадима Чотара. Його вже давно цікавить те, що коїться поблизу Піщаного, особливо в зачиненому старому пансіонаті… Ольга і Вадим заглиблюються у пошуки Яни, але хтось навмисне збиває їх зі сліду. Той, хто боїться, що вони розкриють усі темні таємниці Піщаного…

 

А43164 84(4УКР)6   Г84

    Гримич, Марина Віллівна.

    Острів Білої Сови [Текст] : роман / М. В. Гримич. - Київ : Дуліби, 2010. - 160 с. : фото.

Дія відбувається на острові в Північній Атлантиці, в рибальській спільноті, де всі мешканці вірять в привида, від якого начебто народилося мало не половина населення. Чи можуть дівчата вагітніти від привида?  Всі мешканці маленького канадського рибальського селища не бачать  у цьому нічого дивного.  Проте новоприбула українка , не позбавлена допитливості й винахідливості, береться розслідувати цю загадку.

Б49349  821.161  Д83

    Дупешко, Максим.

    Історія, варта цілого яблуневого саду [Текст] : роман / М. Дупешко. - Чернівці : Книги–XXI , 2017. - 160 с.

Максим Дупешко народився 31 грудня 1984 в Чернівцях. Музикант, футболіст (ДЮСШ «Буковина» з футболу, працював дитячим футбольним тренером), філолог (навчався в ЧНУ ім. Ю. Федьковича), опанував спеціальність «Облік і аудит» у ЧТЕІ КНТЕУ. Нині Максим займається організацією туристичних поїздок.

«Історія, варта цілого яблуневого саду» – це локальна історія з універсальними смислами. Чернівці, які є основним тлом і контекстом роману, – це модель Європи. Хронотоп роману досить широкий – від австро-угорської доби і до наших днів. Центральною в романі є історія, почута молодим чернівчанином у 1993 році. В той час він полюбляв прогулювався по Цецино, де познайомився з головним героєм роману Павлом (Павелом) Бачинським . І старий розповів молодому чоловікові історію, яка розпочалася в далекому 1935 році, коли Павелу було 15 років.

Саме тоді він з першого погляду закохався в молоду єврейську дівчину Дору Капман, з якою не був навіть знайомим. І попри те, що вона поїхала на кілька років навчатися у Францію — не забув її. Після повернення дівчини молоді люди почали зустрічатися. Та події, що відбувалися в цей час — початок Другої світової війни, прихід радянських військ, пізніше напад Німеччини — змінюють  життя тодішніх чернівчан, а серед них і героїв роману. Павлові, попри трагедії в його родині, вдається протягом усієї війни не брати до рук зброю. А сім’я Дори, як і багато інших єврейських сімей, загубилася в вихорі війни. Про долю Дори та її батька Павел (який уже на той час став Павлом) дізнався аж після розпаду Радянської Союзу.

А43246 84(4ФРА)  С47

    Слімані, Лейла.

    Солодка пісня [Текст] : роман / Л. Слімані. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 192 с.

Лейла Слімані – популярна французька письменниця з марокканським корінням, авторка скандального роману “Dans le jardin de l’ogre”. Друга книга Слімані «Солодка пісня» принесла їй у 2016 році Гонкурівську премію – найпрестижнішу літературну нагороду Франції.

Поль і Міріам живуть у красивому будинку на вулиці д’Отвіль, що в десятому окрузі Парижа. У них двоє чудових дітей – Міла та Адам. Щаслива родина не знає фінансових труднощів, але Міріам, юрист за фахом, відчуває, що їй дуже не вистачає роботи: домашня рутина викликає у жінки незадоволеність собою. Подружжя шукає няню для своїх малюків. І, після кількох невдалих спроб, знаходить ідеальну Луїзу, яка здається, чудово дає раду Мілі та Адаму. Луїза стала частиною їхньої сім’ї, полюбила цих дітей, інколи їй здається, що це – її життя, і вона боїться втратити його…. Одного дня Міріам, повернувшись з роботи, застає вдома жахливу картину: її діти мертві…

 Б49887   84(7СПО)  Ш48

 Шепетіс, Рута.

    Поміж сірих сутінків [Текст] : роман / Р. Шепетіс; пер. з англ. Г. Яновської. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 224 с.

«Поміж сірих сутінків» — дебют американської письменниці литовського походження Рути Шепетіс. Роман майже одразу став бестселером «The New York Times», отримав близько тридцяти літературних премій та відзнак, номінувався на медаль Карнегі. Також він увійшов до шкільної програми з літератури у 21 штаті США, а кінорежисер Марюс Маркявічус та сценарист Бен Джонс планують екранізувати книжку найближчим часом.

Історія, покладена в основу сюжету, починається у 1941 році в Литві, коли радянська влада проводила репресії. П’ятнадцятирічна Ліна розповідає про свою депортовану литовську родину і труднощі, які їм довелося подолати. Війна, репресії або інші тяжкі історичні події розказані устами дитини – це завжди сильно, глибоко та щиро. А Ліна до того ж сприймає світ чутливіше – як художниця. На відміну від мами, яка мусить забути про себе і піклуватися тільки дітьми, та брата, який у радянських таборах переймає обов’язки чоловіка-захисника, вона не змушена брати якусь чітку роль та зобов’язання. «Свою роль вона вигадала сама – записувати та замальовувати все, що відбувається навколо; без страху говорити про свої емоції та ставити запитання». Спершу Ліна просто хотіла передати все це татові, щоби він міг їх знайти – він завжди пізнає її малюнки, так само як і вона пізнає картини Мунка. Але потім її роль стає більш значущою – розповісти про репресії людству.

  А43226  84(5ЯПО)  М91

    Муракамі, Харукі.

    Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі [Текст] : роман / Х. Муракамі; пер. з япон. О. Забуранної. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 304 с.

Харукі Муракамі — найвідоміший сучасний японський письменник. Його твори видано мільйонними накладами у 50 країнах світу. Сьогодні, відзначений великою кількістю літературних нагород, письменник входить до сотні найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. Роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» критики вважають одним з найкращих у його творчості. Продовження на новому творчому витку теми «Норвезького лісу», цей роман - «виховання» лише за перший місяць продажів у Японії розійшовся накладом у мільйон примірників і одразу став світовим бестселером.

 Герої роману були натхненні та яскраві, що відбивалося навіть у їхніх іменах. Розумник Червоний, який надихав усіх на перемогу. Синій — капітан команди з регбі, що вчив не перейматися поразками. Сором’язлива піаністка Біла — красуня з обличчям японської ляльки. Чорна — іронічна комедіантка-інтелектуалка. І невиразної барви Цкуру. П’ятеро шкільних друзів — мов п’ять пальців однієї руки. Серед них головний герой почувався щасливим. Адже він мав мрію. Та одного дня без пояснення причин друзі викреслили Цкуру зі свого життя…

Шістнадцять років він будував залізничні станції для інших, бо на тій єдиній, у рідному місті, його більше ніхто не чекав. Тепер він знайде їх, аби нарешті загоїти рану, що досі болить, аби завершити свою прощу, заповнити порожнечу всередині, змести пісок з руїн дружби. Аби дізнатися, що ж трапилося 16 років тому…

  А43227  821.111(73) Ф81

    Фостер, Алан Дін.

    Чужий [Текст] : роман / А. Д. Фостер; пер. з англ. Ю. Єфремова. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2018. - 240 с.                    

 Книгу створено за сценарієм Дена О’Беннона. Сюжет Дена О’Беннона і Роналда Шусетта

Торговий буксир «Ностромо» прямує до Землі, аби доставити важливий вантаж. Команда судна перебуває в стані кріогенного гіперсну. Але несподівано автоматика корабля пробуджує екіпаж. Причина — дивний радіосигнал, що надходить із планети LV-426. Імовірно, це прохання про допомогу. До джерела сигналу вирушають капітан Даллас, його помічник Кейн і штурман Ламберт. Вони знаходять потрощений інопланетний зореліт із трупом пілота, а трюмові відсіки корабля повні дивних шкірястих об’єктів, схожих на яйця. Раптово на Кейна нападає істота, що впивається в його обличчя. Дивом урятувавшись, екіпаж повертається на борт «Ностромом». Тепер команда розуміє, що сигнал, який вони чули, не був проханням про допомогу. Це було попередження про смертельну небезпеку. Але вже запізно. Чужий десь поруч…

А43224 84(4УКР)6  К96

    Куява, Жанна.

    Нічниця [Текст] : роман / Ж. Куява. - Луцьк : Твердиня, 2013. - 244 с.

Цей роман називають «жіночим романом», «сільським трилером» та «любовною драмою». Головна ознака дебютного роману «Нічниці» – інтригу витримано до самого фіналу, а композиційно якісний, живий, із дбайливо виписаним тлом та невимушеною гнітючою атмосферою сучасного українського села сюжет, історія пристрасті, маніакальної закоханості, з цілком логічним фіналом «словом, усі померли» – залишає місце для читацьких переживань, роздумів та висновків. Роман отримав спеціальну відзнаку за ексклюзивний жіночий твір Міжнародного літературного конкурсу  «КОРОНАЦІЯ СЛОВА».

Б49893 84(4УКР)6  О-53

 Олендій, Леся.

    Гніздо горлиці [Текст] : роман / Л. Олендій. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 240 с.

Леся Олендій – українська письменниця та публіцистка, яка народилася і виросла на Львівщині, працювала у львівській журналістиці, а згодом вийшла заміж за італійця й переїхала жити до Італії. Леся мешкає там з 2011 року. За цей час вийшло кілька окремих книжок авторки: ”Шляхами академіка волі”, написана ще в роки її роботи в Україні, “Мia Italia”, “Італія під мікроскопом” та “Гніздо горлиці”. Коротка проза авторки побачила світ у спільних збірках з іншими авторами – “Україна в мені”, “Львів Кава Любов”, “Придивитись до життя”. Видавнича група КМ-Букс (Київ) готує до друку збірку “Заведи мотоцикл” з серії “Дорожні історії”, до якої ввійшло два оповідання Лесі Олендій і її верлібр, що дав назву книзі. Фільм та книга “Гніздо горлиці” зараз є нероздільними для читачів та глядачів. Леся Олендій адаптувала кінофільм у роман, який вийшов у видавництві "КСД" (Харків).

Режисер фільму – Тарас Ткаченко. Сценарій отримав перемогу на Міжнародному літературному конкурсі "Коронація слова" у 2012 році. Фільм став сенсацією Odessa International Film Festival та здобув Золотого Дюка за кращий український фільм. Актриса головної жіночої ролі Римма Зюбіна отримала Special Achievement Award на Internationales Filmfestival Mannheim-Heidelberg.

"Гніздо горлиці"- історія про українську заробітчанку Дарину, що повертається з Італії до родини, та чужа країна її так просто не відпускає і дарує сюрприз, від якого життя не стає легшим, але набуває нового значення. В основі сюжету - любовний трикутник, особиста драма у житті героїні.

«Своєрідної екзотики додають книзі розповіді про звички та кулінарні уподобання італійців. Є навіть декілька рецептів приготування італійських страв. Загалом,  книга  - про внутрішню силу наших жінок, що їдуть на заробітки, зносять знущання і нерідко побої для кращого життя своєї родини, а, повертаючись, буває, застають пустку і, виявляється, їхні страждання на чужині були марні».

Б49711 821.111(410)   Г74

    Гоукінз, Пола.

    Дівчина у потягу [Текст] : роман / П. Гоукінз; пер. з англ. і. Паненко. - 2-ге вид. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2018. - 320 с.

Дівчина у потягу (англ. The Girl on the Train) — психологічний трилер. Опублікований 2015 року. Роман британки Поли Гоукінз буквально одразу вирвався у топ списку бестселерів "Нью-Йорк Таймс" на  13 тижнів. Студія DreamWorks першою   екранізувала цю історію. Неабияка популярність книжки стала плацдармом розкрутки кіноверсії. «Дівчина у потягу» – це історія про Рейчел Ватсон – 32-річну розлучену жінку, в якої проблеми не тільки з особистим життям, а й з алкоголем. Рейчел щодня о 8:04 сідає на той самий потяг і кожен день долає той самий маршрут. День-у-день, через вікно потяга, вона спостерігає за подружньою парою з будинку №15 та заздрить їхньому щастю. Ще зовсім недавно й вона жила неподалік, на тій самій вулиці, та була одружена з Томом, який покинув її заради своєї коханки — Анни. Самотня та втомлена, день за днем вона спостерігає одні й ті ж щасливі моменти чужих сімей, аж поки не дізнається що Меган Гіпвелл зникла. І було б нічого, якби напередодні на подвір’ї ідеальної пари, Рейчел дещо не побачила. Забуваючи про власне життя, тепер вона хоче дізнатися, що ж насправді сталося. Але, як відомо, чуже життя сповнене таємниць.

А43191 84(7КАН)   Л24

    Лапена, Шарі.

    Подружжя по сусідству [Текст] : роман / Ш. Лапена; пер. з англ. Ю. Максимейко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 288 с.

Шарі Лапена – відома канадська письменниця. Трилер «Подружжя по сусідству» приніс їй світове визнання. Головні герої роману - Анна й Марко з донькою Корою живуть у престижному районі Нью-Йорка. Одного разу їхні сусіди — Синтія і Грем — запрошують до себе на вечірку. Молоді батьки не хочуть залишати немовля, однак усе ж таки погоджуються прийти в гості. Вечірка не приносить радості Анні, до того ж вона помічає, що Синтія неприховано фліртує з Марко. Вдома на пару чекає жахлива картина: двері відчинені, речі розкидані, а маленької Кори немає в ліжечку… Хто викрав їхню доньку, завдавши сім’ї такого болю? Детектив Ресбак підозрює, що до справи причетні самі батьки…

Б49901 84(7КАН) Е88

  Етвуд, Маргарет.

    Оповідь служниці [Текст] : роман / М. Етвуд; пер. з англ. О. Оксенич. - Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2017. - 272 с.

«Оповідь служниці» (англ. The Handmaid's Tale) — роман-антиутопія 1985 року канадської письменниці Маргарет Етвуд. Роман отримав Премію генерал-губернатора (1985) і Премію Артура Кларка (1987); його також номіновано на премію Неб'юла 1986 року, Букерівську премію 1986 року та премію Прометей 1987 року. На основі роману знято фільм (1990), оперу (2000) та серіал (2017).

Дія роману відбувається в майбутньому у вигаданій тоталітарній державі під назвою Республіка Гілеад, що знаходиться на території нинішніх США. У Гілеаді вся влада і всі права належать військовим. Інші громадяни республіки є їхніми слугами (фактично рабами). На жаль, через забруднення, в державі лише одна із сотні жінок можуть народжувати. Тому для виношування потомства насильно зганяються з усієї Республіки жінки відповідного віку, які здатні до дітородіння, і під постійним наглядом живуть в спеціальному приміщенні, що охороняється, поки проходять курс підготовки. Після чого їх вибирають дружини офіцерів як коханок для своїх чоловіків. Таких жінок називають служницями, вони повинні носити одяг червоного кольору і виконувати ряд релігійних обрядів. Ці жінки не мають права володіти власністю, працювати, любити, читати і писати. Вони не можуть бігати вранці, влаштовувати пікніки і вечірки, їм заборонено вдруге виходити заміж. Їм залишена лише одна функція — дітородження.

У центрі сюжету — колишня бібліотекарка Кейт, яка після невдалої спроби втекти з країни виявляється в таборі для майбутніх служниць. Її чоловіка вбивають прикордонники, а їхня дочка заблукала в лісі. Вона стає служницею Командора. Господарі дають їй ім'я Фредова, бо вона тепер належить Командору на ім'я Фред. Один раз в день вона може вийти за покупками, але ні читати, ні згадувати їй не можна. Раз на місяць вона кохається зі своїм господарем і молиться, щоб народити здорову дитину. Згодом Кейт закохується у водія Командора Ніка, від якого вона вагітніє.

У кінці роману за нею приїжджає поліція та забирає її. Але це виявляється перевдягнений загін повстанців, до якого належить Нік.

Б49480 821.161.2  Л63

    Лис, Володимир Савич.

    Місяць, обмитий дощем. Книга малої прози [Текст] : збірка / В. С. Лис. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 352 с.

Волинський автор Володимир Лис разом із письменницею і дружиною Надією Гуменюк представляють свіжовидану збірку есеїв і новел. «Місяць, обмитий дощем» – це різнобарвні і водночас споріднені есеї й новели про життя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття і плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця... Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова...

Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, – автобіографічні і друкуються вперше. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, щоб увічнити події, що вразили його.

Б34129 84(4УКР)6 К71

    Косач, Юрій Миколайович.

    Сузір'я Лебедя [Текст] : роман / Ю. М. Косач. - Нью-Йорк : М. П.Коць, 1983. - 276 с. - 5.00 грн.

Юрій Косач – (1908-1990) – син Миколи Косача, молодшого брата Лесі Українки.

Роман Юрія Косача «Сузір’я Лебедя» (рік написання – 1983, а у нас з’явився щойно у 2017 році у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га») відрізняється від двох романів автора, які з’явилися раніше в тому самому видавництві за сприяння доктора Марка Р. Стеха, а саме: «Володарки Понтиди» (1987) – авантюрного роману-щоденника про карколомні пригоди українського шляхтича Юрія Рославця во ім’я «дами серця» ХVIII століття – княжни Дараган, і «Дня гніву» (1947-1948) – історичного роману із заглибленням у психологію й мотивацію вчинків провідників козацько-української революції 1648 року, зокрема Богдана Хмельницького.

«У «Сузір’ї Лебедя» на вістрі пера Юрія Косача, на шаховій дошці «гросмейстера слова» – звичайні будні нехай і незвичайної шляхетської родини Рославців, які писані, за свідченням самого автора, зі спогадів про його рід Косачів-Драгоманових. Будень, із його розміреним ритмом (такий і темп оповіді); заздалегідь, за надобою дня, визначеними справами; статечним трибом життя шляхти на родинному хуторі Рославичах (уявна географічна локація). Щоденність – замість захопливих мандрів та героїчної самопожертви заради кохання; побут, а не доленосні рішення полководця. Ці будні ми бачимо очима Олелька – юнака, що перед вступом до університету завітав до рідного гнізда на літні вакації 1914 року, року неспокою, тектонічних зсувів у суспільстві, року вибору (як і сто років потому). Олелько мріє бути письменником, прагне – цілком у дусі модерністської доби, в яку йому випало жити, – знайти слова для «невиявленого», для «ще не названого». І саме Олелько внутрішнім зором вбачає, як ознаменоване соціяльним станом повсякдення його родини – правдивої, освіченої, духової шляхти, котра пам’ятає, якого вона роду-племені, – загаптовується ще невідомими, проте вже прочутими серцем шляхами «на розстаях велелюдних», на перехрестях історії. Це будні, котрі у висліді вибору персонажів: тітки Лари, тітки Фламінго, Богдана Немирича, Тріадо, дядька Сашка, Оксани Олексіївни, дядька Сили – здіймаються до епосу.

Непростий роман: принагідно згадаєте курс історії України, мистецтвознавства, філософії, права, етики; а на додачу матимете універсальний підручник із вивчення майстерного стилю та лексики української мови. Роман, який яскраво ілюструє одне з основних понять діалектики Геґеля: боротьба та єдність протилежностей. Шляхта і народ. Народ і шляхта.» - ЛітАкцент.

  Б49533 821.161.2  Л64

    Литовченко, Тимур Іванович.

    Принц України [Текст] : іст. детектив / Т. І. Литовченко, О. О. Литовченко. - Харків : Фоліо, 2017. - 316 с. : фото.

23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту — політична еліта СРСР мала значно більш грунтовний привід для радощів, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге — шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий.

То хто ж такий був Данило Скоропадський?

Ще будучи зовсім малим, він опинився з родиною на чужині. Проте мрії про незалежну Україну, яку хлопець, хоча й не довго, встиг відчути й побачити зблизька, ніколи його не полишали. Слідуючи заповіту батька, Данило Скоропадський усе своє подальше життя присвятив служінню в ім’я України, був палким патріотом і свято вірив у свій народ. Авторитет гетьманича (а згодом гетьмана) серед української діаспори був надзвичайно високим, і його, безперечно, можна назвати одним із лідерів українського руху в еміграції. Отже, значення цієї людини для українців, які жили закордоном, важко переоцінити.

Що ж все-таки сталося 60 років тому?..

Б49503 821.161.   К93

    Курков, Андрій Юрійович.

    Шенгенська історія: литовський роман [Текст] : роман / А. Ю. Курков; пер. з рос. Є. М. Тарнавського. - Харків : Фоліо, 2017. - 715 с.

"Це перший безвізовий роман в Україні. І це перший мій роман без України і українців. Це роман про литовців і про Західну Європу. Це роман про те, що стається з маленькою нацією ми не є маленькою нацією, а литовці є - коли піднімаються шлагбауми і можна спокійно вийти і розчинитись в загальноєвропейському культурному бульйоні народів", - говорить автор. За його словами, це роман про Європу, бо події відбуваються в Литві, Франції і в Англії. Це історія сучасної Литви. Історія внутрішньо міграції у Європі, на прикладі Литви, адже Литва втратила вже 30 відсотків населення. Там населення було як у Києві, а зараз набагато менше. Це європейська країна з давньою цікавою історію, найближча для нас серед оточення.

Основні події роману пов’язані з трьома литовськими молодими парами, які наприкінці 2007 року зібрались вирушити жити до Європи, бо ж саме тоді для Литви починала діяти угода, що відкривала її громадянам кордони Європейського Союзу. Кожна з них мала різну ціль на мапі: Інгрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд у Лондон, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас -  у Рим. Перші дві вирушили за обраним маршрутом, а от третя змушена була лишитися вдома. І з цього моменту оповідь розбивається на кілька частин із паралельним розвитком дій, кожна з яких присвячена долі окремої пари.

 Б49779 84(4УКР)6   Д79

    Дубинянська, Яна.

    Свій час [Текст] : роман / Я. Дубинянська; пер. з рос. В. Стах. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 464 с.

Яна Дубинянська – письменниця, журналістка. Народилась у Феодосії, дитинство і шкільні роки провела в Сімферополі, закінчила Кримське художнє училище ім. М. Самокиша, а пізніше — Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Працювала журналісткою у провідних виданнях України, опублікувала десять романів («Н2О», «Глобальне потепління», «Пансіонат», «Сад каміння», «Листи до полковника» та ін.). Мешкає у Києві. Роман «Свій час» має кілька захопливих сюжетних ліній, дії відбуваються у різних часових та просторових межах. Книголюби

помітять у ньому цілком упізнаваних персонажів літературної тусовки, вгадають найулюбленішу книжкову подію країни і, звісно ж, старовинне й таємниче місто, що його охороняють кам’яні леви. «Роман був задуманий під час Форуму Видавців, - каже Яна Дубинянська. - Саме в ті дні, коли з часом відбувається щось химерне: можна перебувати в кількох місцях водночас, або взяти й зупинити час десь у львівській кав’ярні. Отже, саме тут і зараз закладено передумови іншого, футуристичного романного виміру: світу переможеного власного, особистого часу, що він невіддільний від самотності... Перші читачі наввипередки вгадували у романі реальних персонажів, широковідомих у літературоцентричних колах. Та, як каже письменник, головний герой «Свого часу»: «Героїв я люблю вигадувати сам. Вигадувати, створювати нових людей… Тому, якщо ви надибали у моїй книжці когось зі своїх знайомих, то одне з двох: або я все ж десь злукавив з читачем і з самим собою, або мені вдалося переконливо вигадати».

Б49836 84(4УКР)6 Г67

Горак Р. Львівські історії / Роман Горак. – Львів: Апріорі, 2016. – 632 с.

У новій книжці львівського письменника Романа Горака – реальні люди і невигадані історії, які він пережив навчаючись у школі, потім у студентські роки, а опісля працюючи в різних навчальних та наукових установах Львова. Своїм оповіданням він надає форму спогадів, які залишили у його пам’яті незатертий слід. Ці спогади торкаються також його друзів, здебільшого відомих вчених, письменників, лікарів, політичних та громадських діячів, які залишили про себе пам’ять в історії нашого міста. Часто історії, які розповідає автор, нагадують дослідження, щедро підкріплені документальними та архівними матеріалами. Він, подібно до свого великого краянина письменника, дослідника та архівіста Францішека Яворського, щедро вкраплює в свої оповідання історію багатьох вулиць Львова,будинків та установ, вводячи таким чином читача у своєрідний світ того часу, про який йде мова. Логічним доповненням до львівських історій автора є його спогади з дитинства, яке припало на важкий післявоєнний період та які разом з суто львівськими історіями дають можливість читачеві відчути ту атмосферу, в якій жив автор та його покоління...

А43099 84(4ІТА)   Д42

    Джордано, Паоло.

    Чорне і сріблясте [Текст] : роман / П. Джордано; пер. з італ. А. Маслюха. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 128 с.

Це третій роман італійського письменника Паоло Джордано, опублікований у 2014 році. У романі тісно переплетені життя та смерть, теми плинності життя, стосунків у родині та, традиційно для Паоло Джордано, тема самотності . Завдяки книжці «Чорне і сріблясте» можна побачити наскільки тісно переплетені між собою життя і смерть, наскільки сильні взаємні впливи існують між ними. З іншого боку, це дуже реалістична розповідь про сім’ю і стосунки між її членами. Як і в першому своєму романі, Паоло Джордано знову говорить про самотність  і про те, як люди намагаються її долати.

 Пані А. – жінка літнього віку, котра свого часу прийшла у дім молодої родини, щоб перебрати на себе частину хатніх справ, які не змогла виконувати господиня.

«Спочатку її привела до нас притаманна для неї майже релігійна (а може, й  прикро випадкова) схильність піклуватися про інших. Коли Норина вагітність виявилася далеко не тим чарівним досвідом, який ми собі уявляли, і на двадцять четвертому тижні плід почав вовтузитися і шукати вихід із лона, ми звернулися до неї».

Із першого дня перебування у домі жінка взялася за виховання молодих батьків. Автор дуже цікаво змальовує стосунки «молодого» й «старого» покоління. У деяких випадках вони набувають навіть дещо комічного характеру. До прикладу, дорослі люди, які чекають на поповнення у сім’ї, придбавши смажену рибу чи каракатиці у клярі, ховаються від хатньої робітниці, мов підлітки, щоб та бувало не «занюхала» шкідливу їжу. Звісно, тут не можна не сказати про те, що бажання пані А. верховодити, подеколи дратує пару. Їм складно поступатися своїми принципами й звичками, але поступово вони коряться волі пані А. Та коли вони це роблять, вона раптом зникає із їхнього життя. Причина цьому – рак. І про це ми дізнаємося уже з перших сторінок книги.

Варто відразу відзначити, що текст – це такий собі потік свідомості (постмодерністська тенденція). В одному абзаці ми дізнаємося про рак Бабетти (пані А.), у іншому – про сльози Нори і про те, що чоловік (це і наш оповідач) ніколи її не жаліє у таких ситуаціях, далі – про ще щось. Сюжет розгортається непослідовно, змушуючи нас пильно слідкувати за ходом думок оповідача.

Дивним чином хвороба Бабетти впливає на молоду пару. Складається враження, що їхній шлюб теж бореться із раком. Загалом сюжет «закручений» навколо пані А., але коли подружжя береться аналізувати її життя, то виокремлює для себе чимало важливих моментів. Виходить, що навіть будучи тяжко хворою, жінка навчає їх любити одне одного, адже кохання – це єдине, що змушує людину рухатися далі.

На 125-ти сторінках книги автор порушає чимало важливих питань: «як зберегти шлюб, якщо вічного щастя не існує?», «як навчитися любити дітей просто за те, що вони є», «як порозумітися старшому й меншому поколінню?».

 А42752 821.161.2   І-23

    Іванцова, Міла.

    Моя бабуся спала з Саган [Текст] : роман / М. Іванцова. - Київ : КМ-БУКС, 2017. - 208 с. - (Київський роман).

Дія роману, виданого вперше у 2010 році під назвою «Вітражі», відбувається в сучасному Києві періоду до Майдану. Перекладачка з французької Поліна має купу особистих проблем і замовлення на переклад українською роману Франсуази Саган. Проблеми героїнь відомої письменниці вдається Поліні надто малозначущими порівняно із власними. Робота не йде. Але в життя дівчини вривається програміст Богдан, який, ремонтуючи її комп’ютер, ламає паролі дівчини і дізнається про неї надто багато. Але йому вдається «поремонтувати» також і життя цієї дивної перекладачки, вихованої бабусею-француженкою, повернути в її сьогодення втрачену десять років тому подругу-антипода Стефку, дізнатися, ким направду була бабуся Ніколь і через які випробування їй довелося пройти. Цей роман виходить у серії «Київський роман» , але на читача чекає подорож у просторі від довоєнної південної Франції до ГУЛАГу  від 1939 року, початку Другої світової війни, і до наших днів.

Б49513 821.161.2   К14

    Казанжи, Зоя.

    Щось таке як любов [Текст] : оповідання / З. Казанжи; пер. з рос. О. Думанської. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 256 с.

Жінки з нової книжки Зої Казанжи мешкають поряд з нами. Вони закохуються й розчаровуються, наражаються на сучасні проблеми й утікають від минулих, цілуються при місячному сяйві й плачуть у подушку, заварюють каву або чай і в’яжуть шкарпетки, слухаються своїх мамів і повстають проти їхнього деспотизму. При жінках — чоловіки. Теж різні: рішучі й боязкі, хитрі й простодушні, занедбані обставинами й успішні, егоїсти й щиросердні. У сюжетах оповідань персонажі весь час у русі — якщо не автом, то потягом чи літаком, на крайній випадок є й тролейбус або трамвай. Найчастіш уживане в оповідях слово «життя». І це зрозуміло, адже у житті, кажуть мудрі люди, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши. Тому авторка й обирає життєві сюжети, у яких кожен персонаж зазнає неухильних ран, проте й знаходить від них спосіб заживлення. Любов’ю.

 1. Б49726 821.111(73)   С81

    Стокетт, Кетрін.

    Прислуга [Текст] : роман / К. Стокетт; пер. з англ. Н. Хаєцька. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2017. - 494 с.

Кетрін Стокетт — американська письменниця, яка народилась і виросла на півдні Америки, у місті Джексоні штату Міссісіпі. Там і розгортаються події її дебютного роману «Прислуга», що приніс їй світову славу.

Прислуга — роман Кетрін Стокетт 2009 року. Опублікований в 40 країнах світу, 100 тижнів у The New York Times Best Seller list, оскароносна екранізація від режисера Тейта Тейлора .  Основою сюжету стали історії життя чорношкірих служниць, які у 1960-ті роки працювали на білих людей на півдні США, штат Міссісіпі. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні — невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар’єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки: про безправ`я чорношкірих  жінок.  Ці жінки — дуже різні. Але їх об’єднує загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Ризикуючи, вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя. Які наслідки для них це може мати?

 

2. Б49719 821.111(410)   Х68

    Хоган, Рут.

    Хранитель забутих речей [Текст] : роман / Р. Хоган; пер. з англ. В. Зенгва. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 352 с.

 Рут Хоган (Ruth Hogan) – англійська письменниця. Навчалася в коледжі Ґолдсмітс при Лондоні – вивчала англійську мову і драму. Хоча літературну кар’єру Рут Хоган розпочала не відразу, до неї вона 10 років працювала на посаді голови місцевого самоврядування. Але, коли у тридцять років Рут потрапила в автомобільну аварію, це спонукало її витрачати свій вільний час на творчість.

Ще з дитинства Рут полюбила літературу і захопилася колекціонуванням різних дрібничок, а потім почала викладати світлини загублених речей на своєму Instagram - акаунті. Саме таке цікаве захоплення й перетворилося в книгу «Хранитель забутих речей» (The keeper of lost things, 2017).

В основі роману історія про письменника Ентоні Пардью. Сорок років тому Ентоні в один день втратив все найдорожче: його наречена Тереза гине напередодні весілля, а подарований нею медальйон, символ кохання, безслідно зникає. Залишилися тільки біль від непоправної втрати й почуття провини... У завжди закритій на ключ кімнаті він зберігає колекцію втрачених і врятованих речей у надії допомогти бодай одному розбитому серцю, повернувши йому втрачене. А дивний заповіт: «якщо вдасться зробити щасливою хоча б одну людину, зцілити бодай одне розбите серце, це зробить усі мої речі безцінними», Ентоні стає для його помічниці Лори не тільки другим шансом на щасливе життя, але й можливістю нарешті виконати клятву, яку дав коханій Терезі... Як сказала сама Рут  Хоган, це історія про кохання і про привидів, це історія про те, як люди та загублені речі знаходять свою домівку, це історія про можливості та неймовірні відкриття. Роман «Хранитель забутих речей» сподобається прихильникам літератури із цікавими і незвичними сюжетами, добірним інтелектуальним гумором.

 

3. Б49713 821.161.2   В19

    Василів-Базюк, Любов Йосипівна.

    У вирі тоталітарних режимів [Текст] : іст. повість / Л. Й. Василів-Базюк. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Чернівці : Букрек, 2018. - 304 с.

 Любов Йосипівна Василів - Базюк народилася 1929 року в селі Видерта на Волині. Живе в Канаді, але мова її творчості — українська. Магістр бібліотекарства та інформацій, почесний професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк).

Історична повість "У вирі тоталітарних режимів" написана під впливом реальних подій, пережитих українцями під час панування московського більшовизму, шовіністичного польського правління на правічних українських землях та в роки пролиття крові мільйонів людей, заподіяного німецько-гітлерівською політичною системою.

Герої цього літературно-художнього видання долають усі лихоліття, спричинені українцям вище згаданими тоталітарними режимами. Їхні образи збірні. Усім своїм життям та вчинками вони дають приклад високої духовності, уміння протистояти найтяжчим випробуванням долі.

4.    Б49716 821.111(73)   Г14

    Гайсміт, Патриція.

    Талановитий містер Ріплі [Текст] : роман / П. Гайсміт; пер. з англ. Н. Гоїн. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 320 с.

 Патриція Гайсміт — автор психологічних детективів. Роман про Тома Ріплі — найвідоміший її твір, у якому йдеться про все найпотаємніше, що криється в кожному з нас і про що ми не хочемо розповідати. Роман неодноразово екранізували, а головні ролі грали відомі красені різних часів Ален Делон і Метт Деймон. Твір отримав премію Едгара По від Асоціації детективних письменників США, входить до «Списку книжок, які повинен прочитати кожен». Відбулась популярна екранізація  роману з Меттом Деймоном та Джудом Лоу.

Завдяки випадковому знайомству з аристократичним американським мільйонером, Том Ріплі нарешті отримує нагоду застосувати свої дещо дивні таланти. Йому належить вирушити до Італії та переконати сина багатія, який тринькає гроші в Європі, повернутися в Штати. Обдарований і разом з тим безбарвний, Ріплі є уособленням свого покоління – нікчемою, що намагається стати 

1.       А42986 821.131.1 Б24

     Барікко, Алессандро.

    Шовк [Текст] : роман / А. Барікко; пер. з італ. А. Немирової. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 112 с.

Алессандро Барікко – італійський актор, режисер і письменник. Його твори перекладені багатьма мовами світу, посідають перші місця у списках бестселерів Італії та Франції, загалом дуже популярні в Європі.

«Шовк» - це невелика повість, що здається історичною, бо автор наводить точні дати й факти. До «Шовку» можна  застосувати хронотоп грецького роману, тобто авантюрних часів. В історії Барікко знаходимо достоту широке географічне тло: подорож героя триває три місяці в один бік і три в інший, мапа його шляху маркована певними точками, де він зупиняється, пересідає з потяга на коня, переправляється з одного порту до іншого. А всі колізії, пов’язані з часом, керуються випадком: головний герой, Ерве Жонкур, чекає слушної нагоди вдома, аби з’явилися підстави знову виїхати до Японії, бо країна все ще не досить відкрита, в країні відбувається щось непевне, і він не знає, чи взагалі колись ще побачить наложницю Хара Кея, до якої запалився платонічним коханням.

Одна з ниток-історій розповість нам про мандри з одного кінця світу до іншого, про відкриття далекосхідної країни і пізнання нової культури. Друга нитка розкаже про зв’язок європейця і таємничої японки, точніше, про відсутність будь-яких стосунків між ними. І лише третя повідає читачу про спокійне сімейне життя Ерве Жонкура  та його дружини Елен. Але ці нитки так тісно й химерно зв’язані між собою, що головної і не виокремиш.

2.       Б49354 821.163.4   Ґ24

 Гашич, Нада.

    Вода, павутина [Текст] : роман / Н. Гашич; пер. з хорват. Н. Хороз. - Чернівці : Книги–-XXI , 2015. - 392 с.

Наду Гашич називають сучасною хорватською Агатою Крісті та найбільш загребською письменницею. Народилася 27 жовтня 1950 року у Словенії. Свій дебютний роман «Тиха вулиця, алея», опублікувала у 57 років. Він став найкращим дебютним твором 2007 року. А за свій другий роман «Вода, павутина» у 2010 році нагороджена літературною премією Загреба і найвизначнішою в галузі культури державною нагородою ім.. В. Назора за найбільше літературне досягнення.

Роман «Вода, павутина» розпочинається драматичною подією — великою повінню, яка наприкінці жовтня 1964 року охопила та сплюндрувала кілька загребських кварталів, серед яких і Трешнєвку. Саме в цей час читач знайомиться з однією родиною, щоб уже в наступному розділі перенестися із членами цієї родини у 2009 рік, у той же квартал Трешнєвку, та стежити за її життєвими перипетіями у сьогоденні. Авторка фокусується на житті трьох сестер та одного загребського кварталу, в якому скоєно злочин. Але письменниця не обмежується суто детективним жанром, тут присутні також елементи родинної драми, казки та навіть жіночої популярної прози. Весілля, убивства, складні сестринські стосунки, заплутані шлюбні відносини, поліційні розслідування, розмови випадкових перехожих — все це елементи нетривіальної захопливої оповіді, продуманої до найдрібніших деталей, виписаної різними мовними стилями, що надають автентичності романові, який інтригуватиме читача від першої до останньої сторінки.

3.       Б49707 821.111(73)   В67

    Воллер, Роберт Джеймс.

    Мости округу Медісон [Текст] : роман / Р. Дж. Воллер; пер. з англ. Д. Петрушенко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 192 с.

Роберт Джеймс Воллер – письменник, фотограф і музикант. «Мости…» було перекладено 36 мовами та екранізовано, понад 90 тижнів очолював топ бестселерів американських і європейських видань. Головні герої книги Роберт Кінкейд та Франческа Джонсон – люди з абсолютно різним способом життя. Роберт, в минулому військовий фотограф, один із фотокореспондентів видання National Geographic. Він активно мандрує світом, проводячи у відряджені по два місяці, та робить фото для журналу про життя та культуру різних країн. Франческа італійка за походженням, що вийшла заміж за американського військового та переїхала в Америку. У штаті Айова, де вони осіли із чоловіком Річардом, подружжя утримує невеличку ферму та має двох дітей (саме вони, як виявилося згодом, і розповіли автору історію, описану у книзі) та веде звичний спосіб життя. Літнього дня 1965 року із завданням сфотографувати криті мости в окрузі Медісон на подвір’ї Франчески, щоб розпитати дорогу зупиняється чоловік за рулем пікапа… І вже за кілька хвилин розмови їм обом стане зрозуміло, що ця випадкова зустріч цілком змінить їхнє життя: «Усе змінилося. Сьогодні мені зрозуміло, що довгий час я просто йшов на зустріч тобі, а ти назустріч мені (…) Дивне місце – дорога. Одного серпневого дня я петляв собі й петляв, а тоді підняв очі – аж тут ти йдеш по траві до моєї автівки. Озираючись у минуле, я розумію, що інакше й бути не могло. Я називаю це високою імовірністю неймовірного» (с. 40). І справді в книзі дуже тонка межа між випадковим і вічним, між щоденним побутом і романтикою. Серед звичних буденних декорацій народжуються почуття, у які важко повірити. Саме вони дозволяють Франчесці знову відчути себе жінкою, красивою і бажаною, адже як влучно зазначає автор: «Ми відмовляємося від природної свободи заради впорядкованості, зводячи нанівець свої почуття» (с. 121).

 

       Б49723 821.131.1 М13

     Мадзантіні, Марґарет.

    Не йди [Текст] : роман / М. Мадзантіні; пер. з італ. В. Степанова. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 303 с.

 Роман «Не йди» Марґарет Мадзантіні — один із найголовніших бестселерів початку 21 сторіччя, перекладений більш ніж тридцятьма мовами світу загальним тиражем в півтора мільйони екземплярів. Тепер вийшов українською. Екранізація за участю Пенелопи Крус та чоловіка письменниці Серджу Кастелліто у головній ролі завоювала головні європейські нагороди й лише додала книзі популярності. І  книга, і фільм — однаково хороші. «Сорокарічній успішний хірург Тімотео живе тихим мирним подружнім життям. Його життя складається з передбачуваних ритуалів: години в операційній, смачні вечері то в колі родини, то в компанії друзів-колег, відрядження, конференції, симпозіуми. А де ж життя? Де ж цей вир емоцій, що клекоче в душі, але не знаходить виходу? Все це непогано: робота, що приносить задоволення, успішна дружина, що ще не розгубила вроду, донька-підліток з її максималізмом, характером й тілом, що тільки формуються в категорію «дорослих». Тімотео закутий в рамки пристойності, респектабельності та соціальної відповідальності. Текст «Не йди» — оповита смутком та ностальгією історія життя хірурга, який не знав, що мав, аж поки не втратив. А схаменувшись — зрозумів, що може втратити ще. Це дуже глибокий роман, вивільняючий вир емоцій у читача, нищить його банальні здогади з приводу сюжету, котрий, насправді, непередбачуваний й наштовхує на певні думки. Нетривіально, надзвичайно емоційно та зворушливо — ось так пише італійська письменниця Марґарет Мадзантіні» - Л. Костенко.