понеділок, 9 лютого 2026 р.

 


Знайдіть задоволення в читанні та обирайте книги, які роблять вас щасливими!


Пам’ять і ідентичність: чому ми знову і знову повертаємось до минулого

     Ми живемо в час, коли пам’ять не просто особиста справа, а поле боротьби: за мову, історію, право називати речі своїми іменами. Пам’ять може зцілювати, але може й ламати; вона формує нашу ідентичність, навіть коли ми намагаємося від неї втекти. Література особливо гостро реагує на моменти, коли минуле не хоче лишатися минулим коли воно проростає в теперішньому голосами, травмами, тінями замовчувань. Саме тому тема пам’яті це завжди розмова про те, хто ми є і ким можемо стати.

Усі ці тексти показують пам’ять не як архів фактів, а як живий процес: хибний, емоційний, болісний. Вона може бути джерелом сили – або причиною втрати себе. І саме в цій напрузі народжується література, яка надовго лишається з читачем.

Отже, друзі, ЧИТАЙТЕ І НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ!


 А45515

 821.112.2

 З-50

    Зебальд, Вінфрид Георг. Аустерліц : роман / В. Г. Зебальд ; пер. з нім. Р. Осадчука. – Київ : Комубук, 2020. – 336 с.

     Роман В. Ґ. Зебальда «Аустерліц», який багато критиків називають найвизначнішим німецькомовним романом ХХІ століття, вийшов друком у 2001 році.

     Цей роман вирізняє не лише незвичний, лабіринтоподібний сюжет, який автор вибудовує з ретельністю павука, що плете свою павутину, а й особлива поетичність мови, яка перетворює цей твір на довжелезний вірш про пошуки втраченого дитинства. Неназваний оповідач знову й знов зустрічає залюбленого в європейські ландшафти та архітектуру загадкового самітника Жака Аустерліца, який розповідає йому про свої багатолітні намагання розкрити таємницю власного походження. Ці пошуки ведуть його ледь не через усю Європу й спонукають відвідати різноманітні «місця пам’яті» найновішої німецької та європейської історії – з Антверпена до Лондона, з Парижа до Марієнбада, а з Праги до концентраційного табору «Терезієнштадт».

     І це лише зовнішній, сюжетний контур роману, насиченого історичними екскурсами, поетичними спостереженнями та меланхолійними розмірковуваннями про (не)обжитість простору й проминання часу, з якими людина змушена давати собі раду.

 

А44414

821.111(410)

І-97

    Ішіґуро, Кадзуо (Ісіґуро). Залишок дня : роман / К. Ішіґуро; пер. з англ. Г. Лелів. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 240 с.

     Улітку 1956 року дворецький Стівенс, який усе життя прослужив у багатому маєтку під назвою Дарлінґтон-Голл, вирушає в автомобільну мандрівку південно-західною Англією. Коротка шестиденна виправа перетворюється на подорож у минуле, що виринає на тлі розкішних англійських пейзажів, у минуле, в якому особисті драми розгортаються разом із драмами світовими. Цей роман, за який Кадзуо Ішіґуро здобув Букерівську премію, – витончена історія про невисловлені почуття і прихований відчай, про жаль, що затьмарює залишок дня, коли з гіркотою розумієш, що все могло скластися інакше...

А18004

84(4УКР)6

П22

    Пашковський, Євген Володимирович. Вовча зоря : роман / Є. В. Пашковський. – Київ : Молодь, 1991. – 213 с.

 

     «Вовча зоря» — роман, де з клаптиків доль чотирьох головних персонажів складається «типове життя» на тлі пізньорадянської епохи. Євген Пашковський показує, як кожна людина на особистому рівні залишається травмована добою, яку їй довелося пережити: від Чорнобильської катастрофи до безглуздої реальності радянської армії й безкарності за злочини. Написаний у 1991 році роман сповнений незникненної любові й нестерпного болю, а унікальний стиль Пашковського дозволяє упізнати автора з перших абзаців і допомагає читачеві зануритися у світ, який, здавалося б, зник понад три десятиріччя тому, однак насправді продовжує відлунювати і в нашій сучасності. Текст складний, але це одна з найчесніших спроб осмислити пострадянську травму без спрощень.



А44364

821.161.2

С31

    Сенцов, Олег Геннадійович. Жизня : роман / О. Г. Сенцов. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 160 с.

     Коротка, майже аскетична проза. Пам’ять дитинства і виживання як фундамент особистості. «Жизня» — збірка автобіографічних оповідань. Це книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування. Ці тексти знайомлять нас з автором у період важливих для нього внутрішніх пошуків і змін, коли він прагне зрозуміти, хто він, яким шляхом піде далі і з якого більше ніколи не зійде.

     Це перша публікація творів Олега Сенцова в перекладі українською мовою, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. Це надзвичайно важлива для Олега книжка, і, навіть перебуваючи в ув’язненні, він активно брав участь у її виданні.


А43747

821.161.2

Т98

    Тютюнник, Григір Михайлович. Три зозулі з поклоном : вибр. твори / Г. М. Тютюнник. – Київ : Знання, 2018. – 208 с.

     Персонажі творів Григора Тютюнника – прості люди, на долю яких випало жити у повоєнні роки ХХ століття. У буденних реаліях життя письменник уміє побачити їхню глибинну сутність, характерну ознаку часу, долю людини. Він любить тих людей, про яких пише; написане ним — завжди вистраждане до глибини душі. Тому кожне його оповідання, новела чи повість сприймаються як сповідь. Добірна і точна мова персонажів, за нею можна безпомилково визначити характер, моральне обличчя, а нерідко і професію того, хто говорить. Читача зворушують у його творах правдивість, щирість, самобутній характер оповіді, але найбільше — самовідданість і милосердя людської душі.

 

Б43567

84(4УКР)6

Ш37

    Шевчук, Валерій Олександрович. Дім на горі : роман / В. О. Шевчук. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 560 с.

     Один із найвідоміших творів Валерія Шевчука, філософсько-містичний роман-балада, що поєднує реалістичну прозу з елементами українського бароко, фольклору та символізму. Твір складається з двох частин: повісті-притчі «Дім на горі» та циклу оповідань «Голос трави», які тематично й ідейно взаємопов’язані. У центрі – образ загадкового дому на пагорбі як символу пам’яті роду, духовного коріння, внутрішнього світу людини. Події розгортаються на межі реального й ірреального, буденного й містичного. Роман досліджує вічні теми: самотність і вибір, добро і зло, спадковість долі, відповідальність людини за власне життя. Через сни, легенди, притчі та внутрішні монологи героїв автор розкриває глибинну психологію особистості й національного буття. «Дім на горі» — це інтелектуальна проза, що спонукає до осмислення духовних цінностей, зв’язку поколінь і пошуку гармонії між людиною та світом.

Війна і пам’ять: тексти, що ще не охололи

     Це особлива література, де пам’ять не осмислена «після», а формується просто зараз. Це література не «про війну» в класичному сенсі, а зсередини війни. Багато з цих текстів народжувалися як щоденники, есеї, колонки, нотатки – і лише згодом стали книжками.


А47286

821.161.2

Л93

    Любка, Андрій Степанович. Війна з тильного боку / А. С. Любка. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2024. – 280 с.

     Війна – це фронт, битви і смерть, але водночас це життя за багато кілометрів від лінії зіткнення, щоденний побут, рутина, нові реалії. Ця проза – про війну з тильного боку, зі спини, з тилу; про поїздки на фронт, волонтерство і щоденні виклики цивільного життя. Багата на деталі, цікаві розповіді й описи реальних пригод, ця книжка створює панорамну картину життя в Україні під час війни. Нон-фікшн про письменника, який раптово для себе стає волонтером і постачає джипи для української армії. Щоденник? Так, але не тільки.

 

Б52404

323.2(477.61/.62)

М 69

    Михед, Олександр. Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід / О. Михед. – 6-те вид. – Київ : Наш формат, 2024. – 369 с.

     Книга про культурну пам’ять Донбасу і те, як війна її перекодовує. Автор пропонує своє дослідження кількох міст Донеччини та Луганщини, засноване не лише на сухих фактах і архівах, а й на розповідях місцевих жителів; руйнує міфи та розповідає справжню історію, знайомлячи читачів з дивовижним українським Сходом, де намагалися закріпитися інвестори з Великобританії та Бельгії, і який постійно був ласим шматком для імперської, радянської та сучасної росії. У книзі також можна знайти унікальні розповіді відомих митців й істориків, для яких Схід є малою Батьківщиною. Це Сергій Жадан, Ігор Козловський, Алевтина Кахідзе, Роман Мінін, Олена Стяжкіна і Володимир Рафєєнко. Ці та інші люди у виданні допомагають зрозуміти, як мислять жителі цього регіону, чи таки є різниця між різними частинами країни, які важливі події вплинули на формування світогляду місцевих.

 

А43632

84(4УКР)6

Ч-58

    Чех, Артем. Точка нуль : зб. есеїв / А. Чех. – Харків : Віват, 2017. – 224 с.

     Збірка відвертих, проникливих й часто несподівано глибоких історій про війну, побудована на особистих спостереженнях та записах автора. Вперше опублікована у 2017 році після тривалої паузи в літературній творчості Артема Чеха. «Точка нуль» – це щоденникові записи мобілізованого киянина, який занотовує все, що бачить, і пропускає все це через себе. Він не герой, він звичайна людина, зі своїми страхами, тривогами, надіями і сумнівами. Він знає, що так, як раніше, вже не буде, знає, що тепер настає інша реальність і для нього, і для його дружини, і для всіх, хто їде разом з ним в учебку, на полігон, на Схід, до точки нуль…

 

  Знайдіть задоволення в читанні та обирайте книги, які роблять вас щасливими! Пам’ять і ідентичність: чому ми знову і знову повертаємось до...