Флегг, Фенні.
Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка " [Текст] : роман / Ф.
Флегг. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля , 2016. - 320 с.
У романі відомої американської
письменниці Фенні Флеґґ дивовижно поєднані долі різних людей. У спогадах,
газетних статтях та окремих фактах перед читачем постає реальна картина життя
невеликого містечка Вісл-стоп, яке
розташоване неподалік залізничної станції, та в якому знаходиться кафе Зупинка в часи Великої
депресії у штаті Алабама, починаючи від першої половини двадцятого століття й
до сучасності.
Сюжет будується навколо будинку
престарілих «Трояндова тераса», куди до своєї свекрухи щотижня приїжджає
48-річна домогосподарка Евелін. Спілкування зі свекрухою дається Евелін тяжко,
і вона заводить знайомство з іншою мешканкою будинку пристарілих – 86-річною Нінні
Тредгуд, яка захоплює Евелін розповідями про свою сім’ю. Евелін переживає
глибоку особисту кризу. Вона спілкується зі старенькою Нінні, яка, попри важку
долю, не втрачає жаги до життя. Нінні розповідає Евелін історії їхнього
містечка: про дівчину, яка після загибелі брата знаходить сили жити далі; про
розбите серце красуні Рут; про мандрівного робітника, який закохався в Рут; про
безробітних, яких у кафе «Зупинка» годували безкоштовно... Ці історії мають
таку силу, що змінюють на краще життя тих, хто їх слухає. Весь текст книги
подано невеличкими фрагментами, які часто розкидані в часі. То ми читаємо про
те що відбувалось в кафе Зупинка, то ми вже слухаємо розмови міссіс Тредгуд та
Евелін, а то читаємо місцеву газету Вісл-стоп. Книга завершується списком
рецептів страв, які фігурували в книзі, і які готувала Сипсі та ще рецептами
декількох страв, які напряму не згадувались в книзі.
Рой, Арундаті.
Бог Дрібниць [Текст] : роман / А. Рой; пер. з англ. А. Маслюха. - Львів
: Вид-во Старого Лева, 2018. - 432 с.
«Бог Дрібниць»— напівавтобіографічний
дебютний роман індійської письменниці і громадської активістки Арундаті Рой,
виданий 1997 року. Того ж року книжка отримала Букерівську премію. «Бог
Дрібниць» увійшов до списку найкращих книжок 1997 року «New York Times», а
також посідав четверту сходинку в списку бестселерів «New York Times». За
кілька місяців права на книжку були продані більш ніж у 20 країнах світу.
Книжка входить до списку «200
найкращих книг за версією Бі-бі-сі».
До недавнього часу це був єдиний
роман письменниці: 2017 року світ побачив другий роман авторки — «Міністерство
найвищого щастя».
Це родинна сага про заборонене
кохання і політичну драму, коли життя однієї заможної сім'ї змінюється в один
доленосний день 1969 року. Дія роману відбувається в індійському містечку
Аєменемі, у штаті Керала, що на півдні країни. Оповідь постійно переносить
читача між 1969 роком, коли близнюкам Рахелі та Есті сім років, і 1993 роком,
коли близнюки возз'єднуються у віці 31 року. Більша частина роману присвячена подіям,
що відбулися 1969 року.
Роман торкається гострих для Індії
тем: кастова система і становище недоторканих, становище жінки, життя християн
в Кералі, а також помітна роль комуністичної партії в Кералі.
Семпрун, Хорхе.
Писати або жити [Текст] : роман / Х. Семпрун; пер. з фр. Г. Малець. - Київ
: Пульсари, 2017. - 376 с.
Відомий іспанський і французький
письменник, громадський і політичний діяч, колишній в'язень концтабору
Бухенвальд, перший нефранцузький літератор, що став членом Гонкурівської академії,
у своєму романі оповідає про драматичний досвід свого ув'язнення в концтаборі
Бухенвальд. Книжка насичена роздумами про історію, філософію, політику,
письменницьку працю, про людську природу. Йдеться і про складний шлях
відновлення особистості після глибокої душевної травми. «Завдяки Лорен, яка ні
про що не знала й не дізналася, я повернувся до життя. Тобто - до забуття:
такою була ціна життя. Умисного, послідовного забуття концтабірного досвіду. І
так само довелося забути про книгу. Адже не могло бути й мови, щоб писати про
щось інше. Було б просто безглуздо, може, навіть ганебно, писати про казна-що,
оминаючи цей досвід. Мені слід було обирати - писати або жити, - і я обрав
останнє».
Гримич, Марина Віллівна.
Словом «ажнабія» називають в
арабських країнах іноземок. Дія роману Марини Гримич відбувається в сучасному
Лівані, відомому своїм міжконфесійним розмаїттям, і перегукується з
середньовічними арабськими оповідками з «Тисячі й однієї ночі». В центрі сюжету
опиняються дві ажнабії - українки — Павлина, заміжня за сунітом Ахмадом, та
Віра, дружина шиїта Жаввада. Павлина береться допомогти Жавваду порозумітися з
дружиною, однак та несподівано зникає, і в пошуках Вірунчика Ахмад, Жаввад,
Павлина, а також таємничий дуруз Зіяд, що несподівано приєднався до компанії,
об’їжджають червоною машиною увесь Ліван.
Книга пронизана делікатним гумором,
який допомагає уявити специфіку міжетнічних шлюбів на Близькому Сході і
розкрити секрети міжконфесійного та міжкультурного порозуміння.
Б50457 821.161.2(477) М19
Малко, Кіра.
Нижче [Текст] : роман / К. Малко. - Київ : Нора-друк, 2018. - 400 с.
Рукопис роману відзначено ІІІ-ю
премією Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»-2017.
Поліна стоїть перед трапом до
круїзного лайнера в порту Гонолулу. Вона змінила крісло маркетингового
аналітика у київському офісі на бігові туфлі офіціантки. Попереду — шість
місяців короткого сну в тісній каюті нижче ватерлінії і бездоганного сервісу
високо над водою, без вихідних. За бортом — мальовничі краєвиди, на борту —
ярмарок нестримного споживання… Перед Поліною мерехтить пістрявий калейдоскоп з
пейзажів і побіжних облич, і її закручує у вирі алкоголю, сліз і тисячі
порожніх слів.
«Нижче» — це художньо-документальний
роман. Принаймні те, що стосується круїзного лайнера й роботи на ньому,
написано на основі власного досвіду авторки. Безліч подробиць і деталей — це, з
одного боку, інформативно, з іншого — додає розповіді справжності й
переконливості. Це книжка про айсберги й секрети виготовлення морозива, про
рецепти авторських коктейлів і нюанси утилізації сміття. Про правила
корабельного життя і способи їх порушення, про прогулянки суходолом і нічними
палубами. Про золоту лихоманку і какареллу (бігунку на жаргоні кру-мемберів,
себто екіпажу), про морську й аморську (від іт. amore) хвороби, про «дух
служіння» і вірність собі.
«Нижче» — це книжка про стосунки.
Стосунки зі світом, іншими людьми й собою. Це книжка про те, як в обмеженому
просторі вдається успішно співіснувати величезній кількості людей, про
особливості національних характерів і специфіку мовних акцентів, про те, як
буває легше порозумітися з чужинцями, аніж співвітчизниками й, попри це, інколи
вкрай потребуєш саме товариства людей, з якими говориш однією мовою.
Та все, що трапляється на кораблі,
лишається на кораблі. А інколи — стає новим початком.