Знайдіть задоволення в читанні та обирайте книги, які роблять вас щасливими!

Пам’ять і ідентичність: чому ми знову і знову повертаємось до минулого

     Ми живемо в час, коли пам’ять – не просто особиста справа, а поле боротьби: за мову, історію, право називати речі своїми іменами. Пам’ять може зцілювати, але може й ламати; вона формує нашу ідентичність, навіть коли ми намагаємося від неї втекти. Література особливо гостро реагує на моменти, коли минуле не хоче лишатися минулим – коли воно проростає в теперішньому голосами, травмами, тінями замовчувань. Саме тому тема пам’яті – це завжди розмова про те, хто ми є і ким можемо стати.

Усі ці тексти показують пам’ять не як архів фактів, а як живий процес: хибний, емоційний, болісний. Вона може бути джерелом сили – або причиною втрати себе. І саме в цій напрузі народжується література, яка надовго лишається з читачем.

Отже, друзі, ЧИТАЙТЕ І НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ!

 А45515

 821.112.2

 З-50

    Зебальд, Вінфрид Георг. Аустерліц : роман / В. Г. Зебальд ; пер. з нім. Р. Осадчука. – Київ : Комубук, 2020. – 336 с.

     Роман В. Ґ. Зебальда «Аустерліц», який багато критиків називають найвизначнішим німецькомовним романом ХХІ століття, вийшов друком у 2001 році.

     Цей роман вирізняє не лише незвичний, лабіринтоподібний сюжет, який автор вибудовує з ретельністю павука, що плете свою павутину, а й особлива поетичність мови, яка перетворює цей твір на довжелезний вірш про пошуки втраченого дитинства. Неназваний оповідач знову й знов зустрічає залюбленого в європейські ландшафти та архітектуру загадкового самітника Жака Аустерліца, який розповідає йому про свої багатолітні намагання розкрити таємницю власного походження. Ці пошуки ведуть його ледь не через усю Європу й спонукають відвідати різноманітні «місця пам’яті» найновішої німецької та європейської історії – з Антверпена до Лондона, з Парижа до Марієнбада, а з Праги до концентраційного табору «Терезієнштадт».

     І це лише зовнішній, сюжетний контур роману, насиченого історичними екскурсами, поетичними спостереженнями та меланхолійними розмірковуваннями про (не)обжитість простору й проминання часу, з якими людина змушена давати собі раду.

 

А44414

821.111(410)

І-97

    Ішіґуро, Кадзуо (Ісіґуро). Залишок дня : роман / К. Ішіґуро; пер. з англ. Г. Лелів. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 240 с.

     Улітку 1956 року дворецький Стівенс, який усе життя прослужив у багатому маєтку під назвою Дарлінґтон-Голл, вирушає в автомобільну мандрівку південно-західною Англією. Коротка шестиденна виправа перетворюється на подорож у минуле, що виринає на тлі розкішних англійських пейзажів, у минуле, в якому особисті драми розгортаються разом із драмами світовими. Цей роман, за який Кадзуо Ішіґуро здобув Букерівську премію, – витончена історія про невисловлені почуття і прихований відчай, про жаль, що затьмарює залишок дня, коли з гіркотою розумієш, що все могло скластися інакше...

А18004

84(4УКР)6

П22

    Пашковський, Євген Володимирович. Вовча зоря : роман / Є. В. Пашковський. – Київ : Молодь, 1991. – 213 с.

 

     «Вовча зоря» — роман, де з клаптиків доль чотирьох головних персонажів складається «типове життя» на тлі пізньорадянської епохи. Євген Пашковський показує, як кожна людина на особистому рівні залишається травмована добою, яку їй довелося пережити: від Чорнобильської катастрофи до безглуздої реальності радянської армії й безкарності за злочини. Написаний у 1991 році роман сповнений незникненної любові й нестерпного болю, а унікальний стиль Пашковського дозволяє упізнати автора з перших абзаців і допомагає читачеві зануритися у світ, який, здавалося б, зник понад три десятиріччя тому, однак насправді продовжує відлунювати і в нашій сучасності. Текст складний, але це одна з найчесніших спроб осмислити пострадянську травму без спрощень.

А44364

821.161.2

С31

    Сенцов, Олег Геннадійович. Жизня : роман / О. Г. Сенцов. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 160 с.

     Коротка, майже аскетична проза. Пам’ять дитинства і виживання як фундамент особистості. «Жизня» — збірка автобіографічних оповідань. Це книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування. Ці тексти знайомлять нас з автором у період важливих для нього внутрішніх пошуків і змін, коли він прагне зрозуміти, хто він, яким шляхом піде далі і з якого більше ніколи не зійде.

     Це перша публікація творів Олега Сенцова в перекладі українською мовою, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. Це надзвичайно важлива для Олега книжка, і, навіть перебуваючи в ув’язненні, він активно брав участь у її виданні.

А43747

821.161.2

Т98

    Тютюнник, Григір Михайлович. Три зозулі з поклоном : вибр. твори / Г. М. Тютюнник. – Київ : Знання, 2018. – 208 с.

     Персонажі творів Григора Тютюнника – прості люди, на долю яких випало жити у повоєнні роки ХХ століття. У буденних реаліях життя письменник уміє побачити їхню глибинну сутність, характерну ознаку часу, долю людини. Він любить тих людей, про яких пише; написане ним — завжди вистраждане до глибини душі. Тому кожне його оповідання, новела чи повість сприймаються як сповідь. Добірна і точна мова персонажів, за нею можна безпомилково визначити характер, моральне обличчя, а нерідко і професію того, хто говорить. Читача зворушують у його творах правдивість, щирість, самобутній характер оповіді, але найбільше — самовідданість і милосердя людської душі.

 

Б43567

84(4УКР)6

Ш37

    Шевчук, Валерій Олександрович. Дім на горі : роман / В. О. Шевчук. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 560 с.

     Один із найвідоміших творів Валерія Шевчука, філософсько-містичний роман-балада, що поєднує реалістичну прозу з елементами українського бароко, фольклору та символізму. Твір складається з двох частин: повісті-притчі «Дім на горі» та циклу оповідань «Голос трави», які тематично й ідейно взаємопов’язані. У центрі – образ загадкового дому на пагорбі як символу пам’яті роду, духовного коріння, внутрішнього світу людини. Події розгортаються на межі реального й ірреального, буденного й містичного. Роман досліджує вічні теми: самотність і вибір, добро і зло, спадковість долі, відповідальність людини за власне життя. Через сни, легенди, притчі та внутрішні монологи героїв автор розкриває глибинну психологію особистості й національного буття. «Дім на горі» — це інтелектуальна проза, що спонукає до осмислення духовних цінностей, зв’язку поколінь і пошуку гармонії між людиною та світом.

Війна і пам’ять: тексти, що ще не охололи

     Це особлива література, де пам’ять не осмислена «після», а формується просто зараз. Це література не «про війну» в класичному сенсі, а зсередини війни. Багато з цих текстів народжувалися як щоденники, есеї, колонки, нотатки – і лише згодом стали книжками.

А47286

821.161.2

Л93

    Любка, Андрій Степанович. Війна з тильного боку / А. С. Любка. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2024. – 280 с.

     Війна – це фронт, битви і смерть, але водночас це життя за багато кілометрів від лінії зіткнення, щоденний побут, рутина, нові реалії. Ця проза – про війну з тильного боку, зі спини, з тилу; про поїздки на фронт, волонтерство і щоденні виклики цивільного життя. Багата на деталі, цікаві розповіді й описи реальних пригод, ця книжка створює панорамну картину життя в Україні під час війни. Нон-фікшн про письменника, який раптово для себе стає волонтером і постачає джипи для української армії. Щоденник? Так, але не тільки.

 

Б52404

323.2(477.61/.62)

М 69

    Михед, Олександр. Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід / О. Михед. – 6-те вид. – Київ : Наш формат, 2024. – 369 с.

     Книга про культурну пам’ять Донбасу і те, як війна її перекодовує. Автор пропонує своє дослідження кількох міст Донеччини та Луганщини, засноване не лише на сухих фактах і архівах, а й на розповідях місцевих жителів; руйнує міфи та розповідає справжню історію, знайомлячи читачів з дивовижним українським Сходом, де намагалися закріпитися інвестори з Великобританії та Бельгії, і який постійно був ласим шматком для імперської, радянської та сучасної росії. У книзі також можна знайти унікальні розповіді відомих митців й істориків, для яких Схід є малою Батьківщиною. Це Сергій Жадан, Ігор Козловський, Алевтина Кахідзе, Роман Мінін, Олена Стяжкіна і Володимир Рафєєнко. Ці та інші люди у виданні допомагають зрозуміти, як мислять жителі цього регіону, чи таки є різниця між різними частинами країни, які важливі події вплинули на формування світогляду місцевих.

 

А43632

84(4УКР)6

Ч-58

    Чех, Артем. Точка нуль : зб. есеїв / А. Чех. – Харків : Віват, 2017. – 224 с.

     Збірка відвертих, проникливих й часто несподівано глибоких історій про війну, побудована на особистих спостереженнях та записах автора. Вперше опублікована у 2017 році після тривалої паузи в літературній творчості Артема Чеха. «Точка нуль» – це щоденникові записи мобілізованого киянина, який занотовує все, що бачить, і пропускає все це через себе. Він не герой, він звичайна людина, зі своїми страхами, тривогами, надіями і сумнівами. Він знає, що так, як раніше, вже не буде, знає, що тепер настає інша реальність і для нього, і для його дружини, і для всіх, хто їде разом з ним в учебку, на полігон, на Схід, до точки нуль…

 

 

 

Знайдіть задоволення в читанні та обирайте книги, які роблять вас щасливими!

 

     Друзі, здається, у нашому блозі ми ще не зверталися до поезії. А дарма — бо це особлива сила, здатна і зцілювати, і пробуджувати.

     У січні минає 135 років від дня народження Павла Тичини — імені, знайомого кожному ще зі шкільних уроків. Та сьогодні пропонуємо вийти за межі підручникових сторінок і подивитися на поета інакше. Зазирнімо в період його ранньої творчості — час сміливих експериментів, музичності слова й надзвичайної чуттєвості.

     Молодий Тичина — це поет, який слухає світ, немов симфонію: у його віршах звучать барви, ритми, тиша і світло. Це доба пошуків гармонії між людиною й космосом, між внутрішнім переживанням і пульсом епохи. Саме ранні поезії відкривають Тичину як новатора, тонкого лірика й митця, що творив українську поезію модерну — живу, сміливу, глибоко емоційну.

     Запрошуємо перечитати Тичину без поспіху – не як «класика з програми», а як поета, який і сьогодні вміє дивувати й звучати по-справжньому сучасно.

Отже, друзі, ЧИТАЙТЕ І НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ !

 

Війна

І

Кладусь я спать.
Три янголи в головах стоять.
Один янгол — все бачить,
Другий янгол — все чує.
Третій янгол — все знає.
 
І приснивсь мені
Син.
 
Наче він сам проти ворога ставає.
А той обступає, просто в груди рубає!
(Перший янгол вид свій закриває).
 
І ніби поле рівне, рівне та зелене.
І вітер стеле спів: "Прощайте, нене!"
(Другий янгол із хрестом до мене).
 
І вітер стеле: "Не сумуйте, смерті той не знає,
Хто за Вкраїну помирає!"
(Третій янгол серце звеселяє).
 
І приснився мені
Син.
 
II
 
Праворуч — сонце.
Ліворуч — місяць.
А так — зоря.
 
— Благословляю, синку, на ворога.
А він: матусю моя!
Немає, каже, ворога
Та й не було.
Тільки й єсть у нас ворог —
Наше серце.
Благословіть, мамо, шукати зілля,
Шукати зілля на людське божевілля.
Звела я руку до хреста —
Аж коло мене нікого нема.
Тихо, лиш ворон: кря! кря!..
 
Праворуч — сонце.
Ліворуч — місяць.
А так — зоря.
[1918]

                

Сьогодні, під час російсько-української війни, ця поезія читається як пророцтво… Імперія знову пожирає слово,  вбиває не лише тіла, а й мови, пам’ять, сенси.

З кохання плакав я...

З кохання плакав я, ридав.
(Над бором хмари муром!)
Той плач між нею, мною став —
(Мармуровим муром...)
 
Пливуть молитви угорі.
(Вернися з сміхом — дзвоном!)
Спадає лист на вівтарі —
(Кучерявим дзвоном...)
 
Уже десь випали сніги.
(Над бором хмари муром!)
Розбиті ніжні вороги —
(Мармуровим муром...)
 
Самотна ти, самотний я.
(Весна! — світанок! — вишня!)
Обсипалась душа твоя —
(Вранішняя вишня...)
 
1917

Твори П.Г. Тичини у фонді Хмельницької ОУНБ

 

  У2
  Т 46

    Зібрання творів : у 12 т. / П. Г. Тичина; АН УРСР, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка. – Київ : Наук. думка, 1983 - 1990.

     Унікальне фундаментальне видання, де поетику Тичини розкрито в широкому жанровому спектрі: поезії (ранні й пізні), переклади, публіцистика, статті, прозові твори, щоденники й нотатки.

Це практично повна бібліотека творчої спадщини Тичини в одному корпусі.

А45760
821.161.2   
Т 46
     За всіх скажу, за все переболію ... : вибр. поезія, проза / П. Г. Тичина; упоряд. С. Гальченко. – Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. – 763 с.

      Це ґрунтовне, репрезентативне видання творів Павла Тичини, покликане показати письменника поза рамками шкільного канону і відкрити багатовимірність його таланту. До книги увійшли: вибрані поетичні твори різних періодів – від ранньої, новаторської лірики (символістично-музичної, експериментальної) до пізніших поезій; прозові тексти (есеїстика, художня проза), що розкривають Тичину як тонкого мислителя й спостерігача епохи;

тексти, які дають змогу простежити еволюцію світогляду, стилю та інтонацій автора в складному історичному контексті ХХ століття. Тексти підібрано так, щоб створити цілісний образ митця – не лише «класика», а живої, внутрішньо драматичної особистості. Назва книги – «За всіх скажу, за все переболію…» – акцентує на гуманістичному пафосі Тичининої творчості та його відчутті відповідальності поета за свій час і людей.

 

Б38537
84(4УКР)6
Т46
    Золотий гомін : вибрані твори / П. Г. Тичина; вступ. ст., упоряд., прим. С. А. Гальченко. – Київ : Криниця, 2008. – 607с.

     До книги увійшли вибрані поетичні твори Тичини, серед яких повністю відтворено три його найвідоміші ранні збірки: «Соняшні кларнети» (1918),

«Плуг» (1920), «Замісць сонетів і октав» (1920). Ці збірки подано без скорочень і змін, відповідно до першовидань, що робить цей том важливим джерелом для вивчення творчості поета у її автентичній формі і представляє найвизначніший ранній період творчості Тичини, де поет поєднує символістські та модерністські тенденції, музичність поетичного слова та філософські мотиви.

   У2
   Т 93
    Сковорода : симфонія / П. Г. Тичина ; ред. Л. М. Новиченко. – Київ : Рад. письменник, 1971. – 404 с.

     Видання здійснене в період, коли в СРСР переосмислювали спадщину класиків української культури та намагалися представити українських авторів у широкому культурному контексті. Поема вважається найфундаментальнішим і наймасштабнішим твором Тичини після його ранньої лірики, бо поєднує поетичну музику, філософську глибину та національний зміст. За художньою силою і глибиною «Сковорода» іноді порівнюється з класичними світовими епосами.

     Твір у жанрі симфонії — не музичний твір у звичному розумінні, а поетична композиція з багатоголоссям образів, настроїв і сюжетних ліній, близька до епічного твору великого масштабу. Поема відображає духовний світ Сковороди, його філософські пошуки, прагнення до самопізнання, єдність людини з природою та ідеали свободи. Центральний образ твору — Сковорода як символ внутрішньої свободи, мудрості та духовного самовиявлення, що часто перегукується з особистістю самого Тичини як поета і мислителя.

     Тичина працював над «Сковородою» майже все своє життя — від початку 1920-х до кінця 1950-х років, постійно коригуючи текст і доповнюючи його новими розділами. Незважаючи на цю тривалу роботу, поема так і не була повністю завершена автором за його життя. Поема вважається найфундаментальнішим і наймасштабнішим твором Тичини після його ранньої лірики, бо поєднує поетичну музику, філософську глибину та національний зміст а за художньою силою і глибиною «Сковорода» іноді порівнюється з класичними світовими епосами.

         Фонди Хмельницької ОУНБ налічують ще багато інших видань творів Павла Тичини, які дають змогу глибше пізнати багатогранність його поетичного й філософського світу.

 

 

Знайдіть задоволення в читанні та обирайте книги, які роблять вас щасливими!

     Друзі, продовжуємо нашу літературну дегустацію)

     Книги-шампанське – це література, що іскриться. Вона не завжди глибока, не завжди драматична, але завжди – жива. Це ті тексти, після яких хочеться жити трохи сміливіше, сміятися гучніше й дозволяти собі більше.

Вони не наповнюють душу свинцевими роздумами, а наповнюють легені повітрям. Це книги, які читають не для терапії, а для настрою. Не для того, щоб розібратися в собі, а щоб відчути, що ти – легкий, вільний і трошки святковий. У них є ритм, флер, стиль. Вони про флірт, дотепність, внутрішню свободу та естетику деталeй.

     Тож якщо вам потрібна книжка, яка дзвенить сміхом і трошки пахне ризиком — цей список для вас.

Отже, друзі, ЧИТАЙТЕ І НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ !

 

Б48447
84(4УКР)6
Б12

    Бабкіна, Катерина Богданівна.

    Щасливі голі люди : оповідання / К. Бабкіна. - Чернівці : Meridian Czernowitz. Міжнар. літ. корпорація, 2016. - 80 с.

     «Щасливі голі люди» – тематично об’єднаний цикл оповідань Катерини Бабкіної про щастя або, якщо точніше, про те, що стається з нами перед ним. Це історії про покоління тих українців, хто ще краєм життя застав совок і руїну по ньому, хто виріс і зміцнів як міг, радше не завдяки, а всупереч усьому, що з ними відбувалося; про те, як ці люди живуть тепер і взаємодіють зі світом, в якому – і війна, і любов, і еміграція, і Ханой, і Нью-Йорк, і мертві, і живі, і сліпі, і немудрі. І головне – про те, як з цим усім бути щасливим.

А47119
821.133.1
Б24

    Барбері, Мюріель.

    Елегантна їжачиха : роман / М. Барбері ; пер. з фр. Є. Кононенко. - Київ : Нора-друк, 2020. - 360 с.

     Дія роману відбувається в багатих кварталах сучасного Парижа. У фешенебельному будинку під одним дахом проживають люди, яких розділяє інтелектуальна, ментальна і майнова прірва: самотня консьєржка, яка, захоплюється романами Толстого, дівчинка-підліток, яка готова померти через байдужість близьких, багатий японець, який не знаходить однодумців серед аристократів. Але іноді стаються дива: після довгих років ненависті до світу й мовчазних тріумфів самотнього духу може з’явитися той, хто розгледить елегантність колючої їжачихи, оцінить її неповторний стиль і ніжну іронічну душу. Та чи кожен готовий до неймовірної зустрічі, яка буває лише раз у житті?

А44952
821.111(73)
Г34

    Генрі, О.

    Викуп за вождя червоношкірих : вибране / О. Генрі ; пер. з англ.: Ю. Беген, О. Шалати та ін. - Київ : Знання, 2019. - 159 с.

     До пропонованої збірки творів О. Генрі (Вільям Сідні Портер, 1862—1910) крім оповідання “Викуп за Вождя Червоношкірих” увійшли такі шедеври його творчого доробку, як “Бабине літо Джонсона Суходолинського”, “Затятий шахрай”, “Виправлення злочинця” та інші. Багато з них неодноразово екранізувалися. За зміною пригод і ситуацій, гумором, іронією чи сарказмом у кожному оповіданні виразно постають роздуми автора про людину, її прагнення до любові, добра і щастя. Вражає невичерпна творча фантазія письменника. Його твори зазвичай мають несподіване завершення. Вони захоплюють, зворушують і, що найважливіше, завжди несуть оптимізм і надію.

А44198
821.111(73)
К20

    Капоте, Трумен.

    Сніданок у "Тіффані" : роман / Т. Капоте; пер. з англ. Т. Бойка. - Київ : Комубук, 2018. - 160 с.

     Неймовірно атмосферна та сповнена щемкої ностальгії, повість «Сніданок у "Тіффані"» – це маленька книжка про велику мрію та вічні пошуки людиною того місця у світі, яке вона цілком могла б назвати своїм. Але коли темною стіною нависло минуле, від якого з усіх сил намагаєшся утекти, як відрізнити цей пошук від розпачливої втечі з заплющеними очами? Життя Голлі Ґолайтлі, привабливої та вишуканої молодої дівчини, на перший погляд може видатися справжнім втіленням мрії. З вікон її квартири на Мангеттені щоночі лунає гучна весела музика і рікою ллється шампанське. Мільйонери, голлівудські бонзи та гангстери вважають за честь бути її гістьми. Де б вона не з’являлася, вона миттєво спричиняє справжню сенсацію. Здається, весь Нью-Йорк лежить біля її ніг… Але за блискучим фасадом успіху криється розгублена та налякана людська істота, яка наосліп женеться за фантомами щастя, сама до кінця не вірячи у них, аби лише уникнути необхідності зупинитись та озирнутися назад...

А45914
821.161.2
К26

    Карпа, Ірена Ігорівна.

    Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете / І. І. Карпа. - Київ : Книголав, 2021. - 592 с. - (Полиця бестселер).

 

     Іронічний нон-фікшн, у якому українська письменниця Ірена Карпа ділиться секретами довготривалих і короткочасних знайомств, порадами для тих, хто хоче опинитися в міцних і успішних стосунках, а також не оминає увагою і свої романтичні пригоди – у Франції та поза нею. У виданні розгортаються справжні історії, самої Ірени або її близьких друзів, приправлені фірмовим гумором, завдяки якому навіть розлучення та любові страждання звучатимуть дотепно. Крім того, письменниця наголошує, що не прагне займатися менторством і вдавати з себе гуриню й психологиню, її книжка – це всуціль життєвий досвід і висновки з її досвіду стосунків із чоловіками. «Весела й корисна книжка, яку можна розглядати і як жарт, і як інструкцію. Читати її можна по порядку розділів або так, як заманеться, тицьнувши пальцем у розділ із цікавою назвою. Та й взагалі девіз цієї книжки – вийшло в мене, вийде і у вас», – говорить Ірена Карпа про свій авторський текст.

 

А46127

821.133.1
М74

    Модіано, Патрік.

    Цирк іде : роман / П. Модіано ; пер. з фр. І. Рябчія. - Харків : Фоліо, 2018. - 125 с. (Карта світу).

     «Цирк іде» Патріка Модіано – це пронизлива історія про випадкову зустріч, яка на кілька днів змінює життя двох молодих людей у Парижі 1960-х років. Головний герой – юнак близько вісімнадцяти, самотній і дещо загублений у великому місті. Він зустрічає дівчину – Жизель, і між ними несподівано виникає зв’язок – тонкий, крихкий і майже невловимий. Їхні спільні дні нагадують імпровізацію: вони блукають Парижем, діляться уривками минулого, яке щоразу вислизає з пояснень, і ніби намагаються втекти від невидимої загрози. Жизель пов’язана з темними та небезпечними людьми, її минуле приховане за мовчанням, а її валізи — повні таємниць, від яких залежить її подальша доля.

     У романі панує атмосфера туману й невпевненості: усе ніби реальне й водночас примарне. Париж у книзі – це тихі вулиці й темні кав’ярні, нічні прогулянки, залиті ліхтарями бульвари й відчуття того, що важливі речі відбуваються не на очах, а між словами, поглядами й мовчанням. Назва твору – метафора короткої історії, яка спалахує й зникає так само непередбачено, як мандрівний цирк: приходить, залишає емоції та спогади – і рухається далі.

А44172
821.111(73)
Ф66

    Фіцджеральд, Френсіс Скотт.

    Великий Гетсбі / Ф. С. Фіцджеральд; пер. з англ А. В. Пехника. - Київ : Знання, 2019. - 269 с.

     Події у романі «Великий Гетсбі» відбуваються в Америці на початку 20-х років XX століття. Часи «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравого життя. Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього...

До видання також входить роман «Ніч лагідна» – історія кохання багатої сімейної пари Діка і Ніколь Драйверів, які живуть весело і красиво. Тонке розуміння життєвого досвіду цілої генерації молодих американців, народжених після Першої світової війни, що випали з контексту так званої «американської мрії», ставить романи Фіцджеральда в ряд визначних явищ американської та світової літератури минулого століття.